«НеСУНи» «Батьківщини» i «Батькiвщина» «НеСУНiв»

18.06.2005
«НеСУНи» «Батьківщини» i «Батькiвщина» «НеСУНiв»

Малюнок Миколи КАПУСТИ.

      Опісля політичної лихоманки у львівській Ратуші, коли міські депутати за десять місяців до виборів ледь не відправили у відставку міськвиконком, схожа історія трапилася і з обласною владою. Напередодні вівторкової сесії облради частина депутатів збиралася оголошувати недовіру главі облдержадміністрації Петрові Олійнику, який є головою регіональної організації «Народного союзу «Наша Укрраїна». Однак невдовзі з'ясувалося, що таких депутатів зовсім небагато, і всі вони є представниками найближчого оточення голови обласної ради Михайла Сендака та членами фракції «Батьківщина».

      Здавалося б, де-де, а на «помаранчевій» Львівщині усі мали би бути найбільш задоволеними від приходу нової влади та налаштовані на конструктивну роботу. Однак водночас тут розуміють, що скоро нові вибори, тож потрібно знову боротися за місце під сонцем. На відміну від президентської кампанії, зараз боротьба триває поміж «своїми». І львівські «пробні кулі» дуже скидаються на такі, що невдовзі можуть бути пущені й на центральному рівні.

 

Новітня боротьба за старим сценарієм

      Уже кілька місяців час від час від окремих представників партії «Батьківщини», в тому числі і від обласного лідера Івана Деньковича, у бік голови ОДА, «нашоукраїнця» Петра Олійника лунають критичні заяви та різні звинувачення, зокрема і щодо зневаги та тиску на членів партії Тимошенко. «Губернатор», який не любить конфліктувати, ці закиди відкидає і регулярно закликає до дружби.

      Політичні аналітики та окремі місцеві політики вбачають несподіваний початок протистояння між партіями Ющенка та Тимошенко на обласному рівні в тому, що тут за НСНУ та «Батьківщиною» «заховалися» крупні бізнесмени, які таким чином воюють за вплив. Після того, як область очолив Олійник і стало зрозуміло, що надалі саме він контролюватиме на Львівщині життєдіяльність партії Ющенка, із партій блоку «Наша Україна» почали виходити і вступати у «Батьківщину» люди, яких пов'язують із відстоюванням інтересів власника нафтопереробного комбінату «Галичина» нардепа Петра Димінського. Тому тепер у позиції обласного партосередку Тимошенко вбачають і позицію Димінського. Власне, саме депутати, яких пов'язують із цим регіональним олігархом, свого часу писали листа Тимошенко, щоб вона пролобіювала на голову ОДА не Олійника, а їхнього соратника — голову облради Михайла Сендака. До слова, подейкують, що Олійник та Димінський віддавна не приятелюють, хоча нібито раніше у них навіть був спільний бізнес.

      З боку депутатів облради, насамперед тих, які домагалися призначення «губернатором» пана Сендака, віддавна звучали побажання прослухати звіт Олійника за перші місяці його роботи. Знаючи неприязне ставлення окремих народних обранців до обласного намісника, був навіть ризик оголошення «губернаторові» недовіри. Однак більшість обласних депутатів підтримала пропозицію заслухати не звіт, а лише інформацію, тобто не давати оцінки, яка б мала юридичну силу. Проти була незначна кількість «депів» — лише члени «Батьківщини» та наближене до них коло.

      Пояснюючи таку позицію більшості, деякі депутати-«опозиціонери» (а виходить, «тимошенківці» на Львівщині — опозиція!) почали подейкувати про тиск на депутатський корпус з боку обласної влади і порівнювати цю ситуацію з «кучмівськими часами». Утім  максимум, що можна закинути захисникам Олійника, — ходіння напередодні сесії біля кабінетів керівництва ОДА та відкрите поіменне голосування з приводу звіту. Загалом же, якщо подумати, підтримка «проющенківськими» депутатами ставленика Ющенка в області є цілком логічною.

      Але на цьому боротьба не закінчується. Деякі опоненти Петра Олійника апелюють до запущеної кимось в інтернет аналітичної записки, нібито написаної прес-секретарем голови ОДА для «своїх» депутатів. У «документі» викладена своєрідна інструкція, як депутати мають поводится на сесії облради при розгляді тих чи інших питань. Водночас «губернатор» називає такі дані брудними проявами політтехнологів, які переходять уже всі межі.

      Невідомо, чи в цьому контекті голова області мав на увазі і інцидент, який трапився за два дні до сесії облради з керівником фракції «Батьківщина» Олегом Канівцем (хоча про всяк випадок «губернатор» попросив забезпечити депутата і його сім'ю охороною). Канівець заявляє, що йому погрожують по телефону, натякаючи на його політичну позицію, а біля його будику трапився вибух, — хтось підкинув вибухову речовину. Цікаво, що при цьому правоохоронці, які дійсно знайшли біля особняка пакети з тротилом, заявляють, що ніякого вибуху не було, оскільки запал виявився несправжнім.

Комедіанти, або Обличчя львівського політикуму

      Свою доповідь, яка виглядала як повноцінний звіт, Олійник розпочав з подяк обласним депутам за мужню позицію під час минулорічної виборчої кампанії та акцентував увагу на необхідності конструктивної співпраці між обласними радою й адміністрацією. Загалом довготривалий виступ зі статистикою певних позитивних зрушень у різних сферах життєдіяльності області мало кого цікавив — усі чекали початку шоу, тобто обговерення звіту. І шоу не забарилося.

      Першим вийшов до трибуни депутат облради з «Батьківщини» Остап Федоришин, який, до речі, є паралельно актором-гумористом. Серед конкретних зауважень до Олійника як голови ОДА було, мабуть, лише незначне, на думку депутата, збільшення нових робочих місць та збільшення на 2% заборгованності (якої саме — Федоришин не уточнив). Решта промови львівського «тимошенківця» лише викликала сміх у залі та президії. Наприклад, пан Остап попросив «губернатора» не зараховувати до своїх досягнень збільшення народжуванності, «бо ті діти робилися ще до його призначення». «Також на дітонароджуванність вплинуло збільшення одноразової допомоги для новонароджених, тому тепер вже кожен жебрак дитину робить. Але то все заслуга лише нашого Президента. І навіть якщо би ви (Олійник. — Авт.) були дуже могутнім коханцем, вам би не вдалося це на Львівщині зробити», — висловився Остап Федоришин.

      Серед іншого, депутат закинув «губернаторовi» й стиль роботи «часів Брєжнєва і кучмізму».  Мовляв, Олійник досі є членом парламенту і представником виконавчої влади. Водночас  очолює партійну структуру, та ще й — як колишній мер Червонограда — призначив своїми заступниками двох вихідців із цього міста («тобто три людини можуть роздерибанити Львівщину за один день»). Виходить, через сумісництво Олійник «порушує три статті Контитуції», окрім того, через таку кількість посад «працювати 25 годин на добу і перенапружуватися — це є дуже небезпечно» (як уже писала «УМ», через перевтому Олійник справді вже потрапляв у лікарню. — Авт.).

      Загалом, небажання Олійника здавати депутатський мандат було чи не основним козирем депутатів облради у його критиці. На сесії «губернатор» ніяк не відреагував на ці закиди. Але раніше повторював, що готовий... порушувати закон, оскільки через недосконале законодавство він змушений лишати свій округ напризовляще, з чим не згоден.

      Іншим найбільш згадуваним критичним зауваженням на адресу регіонального лідера «Нашої України» було те, що Олійник знехтував думкою та кадровим потенціалом обласної ради при кадрових призначеннях. Натомість «губернатор» виправдовувався, що десятьох із 81 народного обранця він таки призначив, три кандидатури — на розгляді в Києві, і ще три відмовилися від його пропозицій.

Ображені та горді

      Розрядити обстановку намагалося чимало депутатів — і місцевих, і «верховних». Бродівський голова Михайло Вовк навіть зачитав слова матері Терези про доброту та інші вічні цінності. Однак це не надто домогло — образ в облраді затамувалося справді багато. І дрібних, і більших. Зокрема, від голова обласної ради Сендака, виявляється, заступники голови ОДА «втікають, мов зайці».

      Олійник відбивався. Зокрема, з приводу того, що йому напередодні сесії не прислали порядку денного, а питання про його звіт поставили аж шостим, що «вже є приниженням». Закинув він і творення «гидких телепрограм» на львівському телебаченні депутатом із «Батьківщини» Романом Гайдучком. «Навіть есдеки та регіонали собі такого не дозволяли», — так оцінює «нашоукраїнський» «губернатор» безапеляційну критику на його адресу по місцевому ТБ. Однак загалом глава обладміністрації сказав, що пробачає всім, хто несправедливо на нього «наїжджав». А за справедливу критику навіть подякував.

      Важко зрозуміти, чи вдалося після кількагодинного виплеску емоцій досягти якоїсь мирової угоди. З одного боку, голова ОДА закликав до співпраці, а представники облради, зокрема представники «Батьківщини», запевняли, що завжди готові до конструктивної роботи. Але, попри це, такі слова звучать з вуст одних та інших кілька місяців, а напруга у стосунках не спадає, навіть навпаки. Михайло Сендак рветься на прийом до Президента Ющенка... Щоб лише зайвий раз загострити конфлікт Ющенко—Тимошенко, який перебуває в зародку?

 

            P.S. «УМ» розраховує почути й позицiю Центру Разумкова з цього приводу.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>