Ситуація із законодавчою діяльністю парламенту погіршується. Про це йдеться у спільній заяві фракцій «Наша Україна», БЮТ і УНП, яку зачитав учора на засіданні парламенту лідер фракції Блоку Тимошенко Олег Білорус. Проющенківські фракції констатують, що Верховна Рада вже провалила «велику групу» законів, необхідних для вступу України у світову організацію торгівлі, та щодо Митного кодексу. Трійка фракцій вiдзначає, що парламент не узгоджує свою роботу із урядом та Президентом. Виходячи з цього, «НУ», БЮТ та УНП пропонують підписати міжфракційну угоду про створення в парламенті більшості і просять Голову Верховної Ради Володимира Литвина, Президента Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко підтримати їхню ініціативу.

У Верховній Раді дещо зрушило з «мертвої точки» питання про депутатів-сумісників, представників законодавчої і водночас нової виконавчої влади. Позавчора глава Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Єхануров оголосив про те, що написав заяву про складання депутатських повноважень і найближчим часом має намір подати її Голові ВР Володимиру Литвину. На такий крок Єхануров погодився після того, як міністр юстиції Роман Зварич підтвердив легітимність затвердження «губернаторів» 4 лютого цього року.

Хоч як хотілося б вірити у протилежне, а лава запасних у нас таки коротка. Скажімо, взяти для прикладу Генеральну прокуратуру: і знаєш, хто на її чолі стоїть, і замінити ніким, бо навколишнє кадрове оточення достойне (якщо не ще достойніше за) свого шефа. Ні, звісно, якщо постаратися, то знайти гідну посади головного прокурора України людину можна, але ж Святослав Піскун детально пояснив, у тому числі й в інтерв'ю «УМ», чому наразі замінити його кимсь іншим марно й сподіватися. Тобто зробити це також можна, але тільки за умови, що керівника ГП вимагатиме відправити у відставку Верховна Рада. А вона, як відомо, вустами профільного комітету днями це зробити відмовилася...

За гучними, загальноукраїнського масштабу, судовими процесами — типу «боделанівського» в Одесі — відомості про аналогічні справи в провінції й не дочути. Ситуація ускладнюється ще й тим, що стара влада паскудила на муніципальній ниві, так би мовити, «точково» у просторі й у часі. Якщо того ж Гурвіца «кинули» ще в ході виборів 2002-го, то, скажімо, мера Красного Луча Сергія Лук'яненка запроторили до буцегарні аж через два роки після його обрання. А відновлювати справедливість усі кривджені почали майже одночасно — після падіння кучмівського режиму. І сьогодні зведення про «бої місцевого значення» просто губляться у зливі інформації про битви київських «титанів» із донецькими. Або — між собою.

Посада заступника голови Луганської облдержадміністрації з політико-правових та гуманітарних питань для депутата Львівської міської ради Зиновія Гузара не стала несподіванкою. На відміну від львів'ян, які сприймають таке «відрядження» на Схід тепер уже колишнього головного лікаря 8-ї лікарні як сенсацію. Але недаремно кажуть, що нова влада не роз'єднує, а об'єднує Україну.

Від позавчора комбінат «Криворіжсталь» знову перебуває у власності держави. «ІНГ Банк», який тримав 93,02 відсотка акцій металургійного гіганта, нарешті вивів їх з рахунку консорціуму «Інвестиційно-металургійний союз» і передав Фонду державного майна. Відтак панове Пінчук і Ахметов позбулися своєї великої гордості. Єдине, що їм залишається, — це оскаржувати рішення судів, які визнали приватизацію «Криворіжсталі» незаконною.