Українські залізничники останніми роками вже привчили співвітчизників до того, що на власній технічній базі самотужки виготовляють модернові пасажирські та вантажні вагони. Швидкісні поїзди далекого слідування і дизель- та електропотяги курсують практично на всіх сталевих магістралях країни. Знайшли свою нішу в розгалуженому залізничному господарстві й шепетівські майстри. У тамтешньому вагонному депо, оснащеному сучасним обладнанням, наловчилися переобладнувати рефрижератори у зручні, комфортні та ефективні в роботі комплекси.
У недавні часи «десятки», як їх нарекли виробники сільськогосподарської продукції, під зав'язку набивали подільським салом, м'ясом, смальцем і відправляли в найвіддаленіші куточки колишнього Союзу. Тепер же сировину, обсяги якої суттєво зменшилися, переробляють на місцевому підприємстві, а готову продукцію реалізовують здебільшого у своєму регіоні. Отож десятки (а то й сотні) рефрижераторів, які, до того ж, морально застаріли, стоять без діла на запасних коліях. Ті, що геть зносилися, ідуть на брухт, решту ж іще можна в якийсь спосіб використовувати. Тому шепетівчани оперативно відгукнулися на заманливу пропозицію галузевих вогнеборців, бо досі в Україні немає типового залізничного пожежного комплексу.
Реконструйований на базі двох колишніх рефрижераторів пожежний поїзд приємно вразив фахівців, які з'їхалися подивитися на новинку, своєю суперовістю. Зокрема, у службовому вагоні обладнано зручні робочі кабінети та купейні відділення для відпочинку зміни. Є тут де поголитися, перекусити. Раніше про це залізничні вогнеборці могли хіба що мріяти. Та й ціна реконструкції економічно виважена і цілком прийнятна — 70 тисяч гривень.
Перший такий потяг узяли на озброєння пожежники вузлової станції Фастів. А шепетівчани вже працюють над виконанням чергового замовлення.