Істина — в Юлиній вині?

      Два тижні тому, як писала «УМ», Голова Верховної Ради Володимир Литвин за рекомендацією Регламентного комітету парламенту відхилив як необгрунтоване подання Генеральної прокуратури про притягнення Юлії Тимошенко до кримінальної відповідальності. Одним із головних аргументів комітету при відхиленні було те, що всі кримінальні справи проти Тимошенко закриті. Однак «обгрунтування» прокурорського подання з'явилося уже наступного дня, коли Верховний Суд за скаргою ГП знову визнав, що порушення Генпрокуратурою в 2002 році кримінальних справ проти Юлії Тимошенко, її чоловіка Олександра та чотирьох екс-співробітників корпорації «Єдині енергетичні системи України» було законним. Тим самим ВСУ скасував весняне рішення Апеляційного суду Київської області, котрий закрив усі справи проти Тимошенко та компанії. Нещодавно стало відомо, що справу про законність порушення справ проти екс-керманичів ЄЕСУ продовжить розглядати Апеляційний суд Житомирської області.

      Розуміючи, що головний контраргумент про «святість» лідера БЮТі з рук парламентаріїв вибито (заангажованість та політизованість суддів Верховного Суду та співробітників ГПУ нехай залишиться на їхній совісті), позавчора Генпрокуратура «розродилася»  новим поданням щодо пані Тимошенко. Зараз воно надійшло на розгляд у той-таки регламентний комітет ВР. Серед іншого, дивує те, що Генпрокуратура запустила папери вже на третє коло, не дочекавшись у юридичній «перепасовці» рішення чергової судової інстанції. І це цілком може бути підставою для того, щоб комітет під керівництвом комуніста Матвєєва знову відхилив «антитимошенківське» подання ГПУ. Або принаймні відмовився робити якісь висновки аж до рішення Житомирського апеляційного суду.

      Та, вочевидь, і після цього походеньки народних депутатів, суддів та Генпрокуратури циклічними «дантовими» колами у пошуках істини не завершаться. А істина, схоже, не в Юлиній вині, а в президентських виборах...