14 червня волиняни не питимуть молока на знак солідарності з селянами, які оголосили попереджувальний страйк у відповідь на низькі закупівельні ціни, встановлені основними молокопереробними підприємствами. Ініціювали економічний страйк лідери сільських громад, які мають відстоювати інтереси своїх людей, оскільки захистити селянина від свавілля переробників більше нікому. Цього дня селяни не продаватимуть молоко, блокуватимуть молочноприймальні пункти і пересування молоковозів.
Попри те що закупівельні ціни кожної весни і літа завжди нестримно повзуть донизу, у міських крамницях молочні продукти не дешевшають. Нонсенс, але факт. Бо, якщо зменшується закупівельна, значить і роздрібна ціна має бути, відповідно, меншою. Та в нас закони диктують монополісти-переробники, які монополізували молочну галузь області й поділили сфери впливу. Їх на Волині великих лише три, отож домовитися по-джентльменськи хто, де і по скільки заготовляє молоко, не проблема. Як і раніше, закупівля сировини відбувається на дискримінаційних для селян-одноосібників умовах, бо їм платять менше, ніж колективним господарствам.
І різниця в ціні подекуди разюча. Скажімо, у квітні торговий дім «Любарт» селянам платив за літр молока 75—90 копійок, а колективним господарствам — 90—130. Зрозуміло, що без втручання держави владнати конфлікт між виробником і переробником неможливо. Вже тепер зрозуміло, що свого часу було допущено свідомо чи несвідомо монополізацію молокопереробної галузі кількома заводами-гігантами, які в умовах відсутності конкуренції будуть і далі диктувати свої правила гри. Маленькі молокозаводи, які свого часу працювали мало не в кожному райцентрі й виробляли смачний натуральний продукт без консервантів, могли б тепер скласти конкуренцію велетням, але їх просто «з'їли», викупивши і закривши.