НСНУ: як це робиться на Донеччині

10.06.2005

      «Притулок для хамелеонів» — так назвали свого листа, надісланого до «УМ», керівники коаліції «Сила народу» в Краснолиманському районі Донеччини пп. Максименко та Олексієнко. Описують вони установчу конференцію міської організації «Народного союзу «Наша Україна», яка відбулася в Красному Лимані наприкінці травня. Є підстави вважати, що  в такому ж стилі відбувається «просування» нової «партії влади» (чи то пак «партії Ющенка», як воліють її називати самі «несуни») і в інших районах Донбасу. Та й не лише Донбасу...

      Отже, на оргзаході в Красному Лимані був присутній голова обласної організації НСНУ А. Клименко, гості з інших партій, а також власне 132 делегати. Цікаво, що з них 73 — водії приватного автотранспортного підприємства «Луч» («Промінь») та їхні дружини, ще 35 — працівники приватного підприємства «Чайка». Як зазначають Максименко й Олексієнко, конференція була організована так, щоб виключити можливість будь-якої полеміки, а одностайні голосування наводили на думку про повернення в тоталітарне радянське минуле. Та й це не найприкріше. Гірше те, що умови в «партії Ющенка» «на місцях» диктують ті, хто під час недавньої виборчої кампанії відверто виступав на боці Януковича проти «помаранчевого» кандидата. Для Донеччини це особливо принципово. Обраний головою НСНУ в Красному Лимані Є. Воскобойников — саме з таких людей. Прикметно, що його консультував, як проводити збори, керівник місцевої організації СДПУ(о) П. Кусливий, а лобіював на головування — лідер донецького «Народного союзу» А. Клименко. Альтернативи Воскобойникову — «послідовному борцеві з міською владою» — не було жодної.

      А ось питання в опонентів були. Зокрема, таке: чому боротьбу з керівниками міста (насправді — більше з самими краснолиманцями) пан Воскобойников почав лише після того, як його не обрали депутатом обласної ради? А власне боротьба полягала, приміром, у тому, що АТП «Луч», кероване Воскобойниковим, раптово призупинило пасажирські автоперевезення — його автобуси просто не виходили на маршрути, мешканці Красного Лиману не могли вчасно дістатися на роботу чи повернутися додому. Чи, можливо, Воскобойников став фаворитом Клименка через те, що після виборів носить у кишені оранжеву ручку і в присутності «помаранчевих» іноді вмикає магнітофон із записом пісні «Разом нас багато»? Але ж раніше — під час «великих перегонів» — Воскобойников не був навіть членом якоїсь виборчої комісії від Ющенка, зате автобуси АТП «Луч», де керівником був вiн, курсували обліплені агітками від Януковича.

      Реальні, насправді нечисленні краснолиманські прихильники Віктора Ющенка, які працювали на нього на виборах, загубилися поміж штучної масовки. Тим часом до лав НСНУ записалися не лише колишні, а й нинішні члени таких партій, як СДПУ(о) та «Відродження». Один із помітних діячів «Народного союзу» в Красному Лимані — В. Андреєв, керівник ПП «Чайка», — раніше очолював місцеву організацію Партії регіонів. Подібні люди, як і їхній новий провідник, шукають у новій, тепер уже «помаранчевій», «партії влади» лише можливості для якнайбільшого сприяння у власних бізнес-справах, тобто, по-простому, прагнуть привілеїв і максимального прибутку також і при нових «хазяях». І, на жаль, таке коїться не лише в Красному Лимані...

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>