Їдемо до моря

      На Сімферопольському залізничному вокзалі, «воротах Криму», стало більш людно, гамірно. Різноголосу і різнобарвну «картинку», традиційну для цієї пори року, доповнюють «рої» маклерів, автоперевізників, вуличних торговців сувенірами... Для них розпочався сезон «полювання» на безтурботних і грошовитих відпочивальників. Дехто із приїжджих після надокучливого умовляння здається на милість метикуватих приватників, більшість все ж таки протискується до автобусних і тролейбусних кас. Бо «рогатий» всього за 10 гривень 20 копійок і за дві з половиною години з вітерцем доставить вас до бажаної Ялти, до Алушти ж — на годину раніше, за якихось 6 гривень 12 копійок. На комфортабельному мікроавтобусі класу «Богдан» чи «Міцубісі» ви домчите до цих же курортних міст удвічі швидше, якщо, звичайно ж, розщедритесь відповідно на 16 гривень 30 копійок та 10 гривень 5 копійок. До речі, ця ціна остаточна, тобто подорожчання, як запевнили мене в обох диспетчерських, поки що не очікується.

      Щодо самого благословенного Чорного моря, то воно ще наприкінці травня через спеку почало масово притягувати до себе люд. Принаймні в Ялті, Євпаторії, Миколаївці (там, де встиг вже сам поплескатись) пляжі як для початку сезону заповнені вщерть. Як і торік, вхід на всі комунальної пляжі нашої курортної столиці вільний. Платним залишається лише прокат лежаків, шезлонгів та іншого подібного інвентарю. Майже аналогічна картина і в Євпаторії. Щоправда, це не стосується відомчих пляжів, де традиційно свої порядки встановлюють керівники курортів, яким належать ці пляжі. Але на них, схоже, знайшов-таки управу голова Радміну Анатолій Матвієнко — своїм розпорядженням зобов'язав мерів відкрити ті пляжі, які досі не функціонували. Міністерська комісія також розбирається з рятувальними станціями, бо в деяких випадках станція і територія навколо елементарно «приватизовані».

      Додам, що нині на півострові в різний спосіб (більше поза оздоровчими закладами) відпочиває майже 100 тисяч осіб, що трохи вище минулорічних показників. Санаторії ж і пансіонати заповнені майже наполовину: 87 відсотків — у Ялті, 35 — в Євпаторії і 28 — в Алушті. Переважно це стосується цілорічних і приватних закладів (у кращі із них усі путівки давно розкуплені до листопада включно), бо в сезонних, тобто тих, що працюють лише 4-5 місяців, поки що одні проблеми. Скажімо, у Саках літні санаторії досі не одержали паспортів готовності до сезону, що загрожує масовим відтоком відпочивальників (деяким закладам вже повернули близько 40 відсотків путівок). Палицi в колеса їм нібито встановлює принципова пожежна інспекція.

      «Я сподіваюсь, — спеціально для «УМ» розтлумачує ситуацію міністр курортів і туризму АРК Олександр Таряник, — що нинішнє керівництво пожежної охорони буде виваженішим, ніж колишнє. Колишнє ж викликало всіх керівників санаторіїв і пансіонатів до Сімферополя на особисту розмову з генералом. Для чого — здогадатись неважко. Сьогодні прийшли ті, хто каже: ми наведемо порядок. При цьому що вони роблять: задовго до відкриття сезону підписують постанову про опечатання вхідних дверей, вимкнення електроенергії, оскільки, мовляв, у закладу не готова пожежна сигналізація. А далі що? Ні, щоб дати термін на усунення виявлених недоліків, а потім перевірити і прийняти остаточне рішення. Така старанність — елементарний непрофесіоналізм».

      Але, попри отакі «витримки виробництва», у Олександра Івановича прогнози оптимістичні. Він добре розуміється на місцевій індустрії відпочинку, бо вже восьмий рік очолює республіканське міністерство. Як-не-як, четвертий прем'єр-міністр автономії висловив йому довіру на відповідальному посту. Міністр впевнений, що нинішній сезон пройде не менш вдало, ніж минулий. Щоправда, якщо на всю котушку  не запустять антиреклами. Як завжди, каже Олександр Іванович, деякі російські ЗМІ «піарять» тільки свої Сочі чи турецьку Анталію. Якщо раніше вони запускали «качку» про кримськотатарсько-ісламську загрозу чи, скажімо, десь віднайдену епідемію і таке інше, то нині сповістили своїх співвітчизників, що відтепер буцімто в'їзд в Україну хоча й безвізовий, але за закордонними паспортами. Кримський міністр змушений був негайно вилетіти у Білокам'яну, аби на прес-конференції у тамтешній мерії спростувати байки, офіційно завіривши росіян, що пересікти наш кордон і відповідно перебувати на відпочинку у Криму вони можуть аж за 16 видами документів, починаючи із внутрішнього паспорта і закінчуючи, скажімо, посвідченням військовослужбовця.

      Невже на кожен газетний «чих» конче потрібно реагувати? «Так, — парирує мою категоричність міністр, — бо задорого він нам обійдеться. Я на той «чих», можливо не реагував би у вересні-жовтні і навіть наприкінці серпня, але в травні — так. Рахуйте: чотири з п'яти торішніх відпочивальників — це так звані неорганізовані, «дикуни», як кажуть. Із них два з половиною мільйона прибуло із Росії і лише один мільйон — наші земляки. Отож з цим потрібно рахуватись».

      Жодним чином, твердо переконаний мій співрозмовник, відпочивальник не відреагує на численні прокурорські земельні перевірки, інвентаризацію на ПБК. Мовляв, це тільки керівники будуть «у милі», бо потрібно розриватись між звітами, паперами і плановими заходами. Однак особисто міністру курортів і туризму вирішувати нагальні питання, особливо  з виходом на владу на місцях, стало легше, бо нове керівництво й особисто Анатолій Матвієнко взяли під жорсткий контроль підготовку до курортного сезону, щоб не припускатись минулорічних помилок.

      І тепер про головне — ціни. За словами Олександра Таряника, ціни на ті ж санаторні путівки цьогоріч зростуть у середньому на 10—15%. Наприклад, у профспілковій оздоровниці номер на два ліжка з холодильником, санвузлом, телевізором коштуватиме 27 доларів на добу. До «п'ятизіркових» зручностей, звичайно ж, ще далеко...

      «На початку мого міністерського шляху, тобто вісім років тому, — продовжує Олександр Таряник, — як було: чорно-білий телевізор у номері, він ледве блимав. Якщо світло «вирубали», люди сиділи годинами в темряві, без води. Нині ж санаторії щорічно витрачають на поліпшення своєї бази 100—150 мільйонів гривень. Встановлюють 50-кубові резервні ємності для води, побудовано 40 відкритих басейнів. Якщо раніше ставку робили все більше, приміром, на водні процедури і в кращому випадку масаж, то нині — на всебічне лікування, бо це розширює можливості для завоювання ринку послуг. До речі, нашим шляхом пішли Єгипет, Туніс, Таїланд, пробує Туреччина. Бо це раніше їхали туди, де годують добре і сервіс пристойний. Зараз же хочуть за ці ж гроші одержати ще й курс медичних послуг. Коли людині за сорок, хвороби їй потроху починають допікати, тому вона думає вже про повноцінну діагностику, лікування і відпочинок. У хорошому санаторії все це є. Отже, враховуючи світові тенденції, Криму сьогодні цілком під силу розширити курортний сезон до 6 місяців».

      Кримський міністр зі мною погоджується: нинішнє літо «візьме» курортника ще й фруктами — на них очікують непоганий врожай, особливо кісточкових. У ці дні, наприклад, на ринках кримської столиці можна сторгуватись на 3 гривнях за кілограм черешні (одначе це не означає, що в курортних містечках ціни такі самi). І щодня ціна на неї падає. На підході абрикоси, а там і персики, виноград. Минулого року через весняні заморозки і дощове літо вони майже не вродили, а тому відпочивальник здебільшого задовольнявся імпортом.