Від позавчора Угорщина має третього (після Арпада Гьонца та Ференца Мадля) демократично обраного президента. Ним став 63-річний правник, колишній антикомуністичний дисидент та голова Конституційного суду Ласло Шольом. Він обійме посаду голови держави 5 серпня (3 серпня закінчиться каденція діючого президента Ференца Мадля).
В Угорщині президента обирає парламент. Виборчий марафон з трьох турів тривав упродовж понеділка та вівторка. За законодавством, для обрання у першому та другому турах потрібно набрати дві третини голосів від загальної кількості депутатського корпусу, у третьому — достатньо звичайної більшості. На президентську посаду претендували два кандидати: висуванка правлячої урядової коаліції на чолі із соціалістами, голова парламенту, 49-річна Каталін Сілі, та запропонований головною опозиційною партією «Фідес» Ласло Шольом.
Сілі програла через те, що 20 депутатів від партнера соціалістів по урядовій коаліції — Альянсу вільних демократів — відмовилися брати участь у голосуванні. Менш ніж за рік в Угорщині відбудуться наступні парламентські вибори, і вільні демократи вирішили грати у власну гру. Залишається невідомим, які ж застереження мали вільні демократи до пані Сілі? Можливо, вони не могли вибачити їй комуністичне минуле чи просто вважали, що Катарін Сілі не годиться на цю посаду з огляду на слабке знання інших мов.
Зрада партнерів по урядовій коаліції викликала урядову кризу. Вчора йшлося про необхідність виключення з уряду міністрів від вільних демократів, але остаточне рішення не було прийняте.
Це вже друга суттєва поразка соціалістів, які у червні минулого року також програли вибори до Європарламенту, в результаті чого через два місяці пішов у відставку попередній голова уряду Петер Медьєші.
Таким чином, Ласло Шольома, який тепер не належить до жодної партії, але його кандидатуру підтримали праві помірковано націоналістичні партії, був обраний на наступний п'ятирічний президентський термін. Його відразу ж привели до присяги на формальній церемонії у парламенті.
Повноваження президента Угорщини є, швидше, церемоніальними, але він усе ж представляє країну в зовнішніх зносинах та є головнокомандувачем армії, призначає дати чергових виборів, має право не підписувати закони і повертати їх на доопрацювання до парламенту, підписує помилування та амністії.
Ласло Шольом має репутацію скромної і високоморальної особи. Він вільно володіє кількома іноземними мовами, навчався і викладав у багатьох університетах Європи і США, є визнаним науковим авторитетом. За освітою — юрист. Після закінчення Будапештського університету займався науковою діяльністю в університеті ім. Фрідріха Шиллера в німецькому місті Йена та парламентській бібліотеці в Будапешті, викладав в університеті ELTE в Будапешті.
З початку 80-х років належить до опозиційного антикомуністичного руху, спочатку як юридичний радник та активіст екологічного руху Duna Kоr («Дунайське коло»), з 1987 — як один із засновників та керівників опозиційної партії «Угорський демократичний форум». Ця партія виграла перші демократичні парламентські вибори 1990 року. З 1989 року — заступник, а в 1990—1998 роках — голова Конституційного суду. Саме завдяки йому Конституційний суд в Угорщині перетворився на винятково міцну опору законодавчої влади з дуже високим престижем.