Вуличний імпічмент

      Приблизно 80 тис. осіб вийшли позавчора на вулиці столиці Болівії — Ла-Пас і оточили президентський палац та будинок Конгресу. Люди вимагали відставки президента у зв'язку з його спротивом планам націоналізації газового сектору та проведення конституційних реформ. Болівія має другі за обсягами запасів у Латинській Америці (після Венесуели) родовища природного газу, але з 8 мільйонів мешканців країни понад 60 відсотків живуть за межею бідності. Дехто з демонстрантів навіть закликав до народного повстання.

      Під тиском вулиці президент Болівії Карлос Меса змушений був заявити про свою відставку. Він виконував президентські обов'язки лише 20 місяців. Попередній голова країни Гонзало Санчес де Лозада також змушений був подати у відставку за свої рішення стосовно реформування газового сектору.

      Карлос Меса і раніше заявляв про готовність піти у відставку, але проти такого кроку виступав Конгрес. Ще не відомо, чи затвердить вищий законодавчий орган країни відставку цього разу. У своєму драматичному 25-хвилинному зверненні до народу в понеділок увечері Меса заявив про готовність виконати вимоги демонстрантів про його  відставкy, але при цьому закликав народ зберігати спокій і не допустити кровопролиття чи громадянської війни. Бі-Бі-Сі повідомляє з Ла-Пас, що навіть у випадку прийняття Конгресом відставки Меси це не погасить пристрастей, оскільки його спадкоємцем на президентській посаді вважають голову Конгресу Ормандо Вака Дієса — дуже непопулярну в народі особу.

      Масові мітинги та заворушення тривають у Болівії впродовж останніх трьох тижнів. Їхніми організаторами є ліві партії та об'єднання болівійських індіанців. Поштовхом до протестів став прийнятий у травні закон про обкладання додатковими податками закордонних компаній, які видобувають у Болівії газ. Противники президента заявили, що навіть підвищені податки є недостатніми, і почали вимагати націоналізації газової промисловості.

      Окрім того, далися взнаки давно назрілі сепаратистські настрої. Демонстранти вимагають провести такі законодавчі реформи, які б надавали більші права мешканцям гірських районів, де живуть переважно індіанцi. А багаті на газ південні регіони країни почали вимагати більшої автономії. Президент намагався примирити сторони і остудити запал демонстрантів підписанням декрету про створення спеціальної комісії з внесення змін до Конституції. Але демонстранти вимагали все і негайно, тому відмовилися залишити вулиці до створення законодавчої асамблеї під егідою парламенту та націоналізації газової промисловості, повідомляє Бі-Бі-Сі.

      Президент як останній шанс розрядити атмосферу використав зустріч із керівництвом Католицької церкви та лідерами провідних політичних партій, на якій обговорив з ними можливість проведення дострокових виборів. Але в понеділок розпочалися сутички демонстрантів із поліцією. Увечері того дня Карлос Меса у супроводі озброєних охоронців залишив президентський палац та оголосив про свою відставку. Подали у відставку i голови обох палат Конгресу.

      Проте ситуація в Болівії досі залишається дуже напруженою. Поліція заарештувала 26 демонстрантів, а військо перекрило всі підступи до столиці, аби не пустити групи демонстрантів із провінції. Опозиція, в свою чергу, заблокувала транспортне сполучення з Чилі та Перу, зайняла підстанції на трубопроводах і перекрила постачання нафти і газу до Чилі. Ситуація в Болівії викликає міжнародне занепокоєння. Організація американських держав, яка засідає в Маямі, у Флориді, намагається знайти шляхи виходу з кризи.