«Я чую, як Шекспір перевертається в труні»
Пригадуєте, як у фільмі «Стережись автомобіля» герой Олега Єфремова наважувався на постановку Шекспіра? «А чи не замахнутися нам, товариші, — питав він з пієтетом і внутрішнім тремтiнням, — на Вільяма нашого Шекспіра?» І його можна зрозуміти: народний театр — проти світоча світової драматургії... Тут без тремтячих колін режисера ніяк не обійтися. Але насправді не такий страшний Шекспір, як малює його уява сучасників. Он Віталій Малахов, схоже, на подібні стереотипи взагалі не схильний звертати увагу. З класиком він повівся, наче з малоуспішним послідовником його справи, що сьогодні оббиває пороги театрів і просить хоча б поглянути на його п'єсу. Свою виставу Малахов назвав претензійно — «Весь Шекспір — за один вечір» — і, варто зауважити, режисерові таки вдалося під час спектаклю пiдтвердити всі слова у цій назві.