Як нам «розрулити» Придністров'я

      Президент Віктор Ющенко пробує виступити в ролі, у якій намагався покращити свій міжнародний імідж його попередник Леонід Кучма, — ролі миротворця. Позавчора він зустрічався на Одещині з молдавським колегою Володимиром Вороніним і продовжив просувати конкретний план Києва щодо врегулювання придністровського конфлікту.

      Обстановка україно-молдавських зустрічей була більш ніж скромною — діалог віч-на-віч відбувся у приміщенні народознавчої світлиці прикордонної застави «Яськи». У цьому ж селищі пройшли двосторонні переговори в розширеному складі (від України — секретар РНБО Порошенко, міністри Тарасюк, Терьохін, Червоненко, Білозір, голова СБУ Турчинов, керівники Держкордону Литвин і Держмиткому — Скомаровський, «губернатори» Вінницької й Одеської областей Домбровський і Цушко та посол у Кишиневі Чалий), а ще раніше президенти поспілкувалися з місцевими мешканцями, вислухали рапорти командирів Котовського прикордонного загону про стан охорони відрізку довжиною 452 км, де з Україною межує бунтівне Придністров'я.

      Україна неабияк зацікавлена у врегулюванні ситуації в цьому сепаратистському регіоні Молдови, адже самопроголошена ПМР становить загрозу для безпеки сусідів як з іншого берега Дністра, так і з-за протилежного, сухопутного рубежа. Однак час переходити від декларацій до конкретних дій. І, як відомо, Віктор Ющенко на саміті ГУАМ 24 квітня висунув план під гаслом «До врегулювання через демократію».

      У чому сенс пропозицій, розроблених МЗС України?

      Головна мета — посадити зацікавлені сторони за стіл переговорів. План урегулювання придністровської проблеми передбачає кілька етапів. До початку липня парламент у Кишиневі має ухвалити закон про статус Придністров'я у складі Молдови. Вже восени на демократичних засадах і під контролем ЄС, ОБСЄ, Ради Європи, Росії, США та інших демократичних країн мають відбутися вибори до Верховної Ради Придністровської молдавської республіки. Далі новообрані депутати ПМР повинні затвердити нову Конституцію регіону, яка б відповідала молдавським законам. Далі мають бути визначені компетенції місцевої і центральної адміністрацій і, нарешті, — об'єднання держави. Офіційний Київ сподівається, що на правовому рівні будуть зафіксовані офіційні мови ПМР — молдавська, росiйська, українська.

      Кишинів — «за», і, як заявив Володимир Воронін, уже наступного тижня він доповість про пропозиції Києва своєму парламенту. Інакша ситуація з Тирасполем. Хоча український план і передбачає пункти на кшталт того, що Придністровська молдавська республіка може вийти зі складу Молдови в разі втрати останньою незалежності (читай — приєднання до сусідньої Румунії, чого так бояться в Тирасполі), однак усе це поки що не дістало чіткої підтримки з боку керівництва Придністров'я та Росії, яка його «патронує». Про це заявив журналістам міністр закордонних справ Борис Тарасюк, а секретар Радбезу Петро Порошенко додав, що російські офіційні ЗМІ свідомо зустрічають українські ініціативи «в штики». Однак робочі контакти продовжуються, консультації тривають, і, за словами Тарасюка, представники ОБСЄ та Євросоюзу позитивно оцінюють пропозиції Києва щодо Молдови.

      «Ми усвідомлювали, що важко висунути ініціативи, які влаштовують обидві сторони — Кишинів і Тирасполь. Але вважаємо, що вдалося знайти збалансовані підходи. Зокрема, багато дискусій точилося навколо проблеми проведення виборів у Придністров'ї під міжнародним контролем. Дехто вважав, що тим самим буде продемонстроване непряме визнання легітимності сепаратистів. Врешті-решт, погодилися, що краще провести вибори під міжнародним контролем, аніж без будь-якого контролю. І щоб зняти сумніви, ми внесли такий елемент, як утворення міжнародної комісії, яка складатиметься з учасників п’ятистороннього переговорного механізму і буде моніторити процес підготовки і проведення виборів», — передає слова Бориса Тарасюка УНІАН. Глава зовнішньополітичного відомства констатує «факт, що молдовська сторона запрошує міжнародних спостерігачів і тим самим підтверджує суверенітет Кишинева над територією Придністров'я». Словом, як сказав міністр, українські ініціативи не ведуть до можливості визнання легітимності сепаратистів.

      При цьому Україна готова збільшити контингент військових спостерігачів у Придністров'ї. Зараз наших спостерігачів на цій території усього десятеро, тоді як російських і молдовських — по 350, а придністровських — 750. «Я вважаю, — заявив Тарасюк, — що й Україна може довести мінімальну кількість військових спостерігачів у ПМР до 350 осіб».

      Глава МЗС не виключив, що позавчорашня зустріч двох президентів позначиться серйозним проривом в українсько-молдовських взаєминах. Наразі за результатами зустрічі у Яськах Ющенко і Воронін підписали спільне звернення до голови Європейської комісії Хосе Мануеля Баррозо щодо організації цілодобового моніторингу 452 км придністровської ділянки українсько-молдовського кордону, а також доручили відповідним відомствам до 1 липня завершити роботу з демаркації державного кордону, в тому числі на дільниці Новодністровської ГАЕС. А ще — домовилися вже впродовж двох тижнів створити культурно-інформаційні центри, які сприяли б порозумінню між народами двох країн.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Увечері в четвер за дорученням Президента Ющенка секретар Ради національної безпеки і оборони Петро Порошенко відбув з робочою поїздкою в Придністров'я, де мав обговорити український план врегулювання з лідером ПМР Ігорем Смирновим.