А за Ольгу відповість Сан Санич

      На початку третього тисячоліття в стародавньому місті Коростень на Житомирщині згадали «про діла давно минулих днів, перекази старовини глибокої». Тобто про військовий конфлікт, який стався між східнослов'янськими племінними союзами древлян та полян у середині Х століття в межах нещодавно утвореної держави, Київської Русі. Тоді перемогу здобули київські вої, а княгиня Ольга нібито повністю спалила Іскоростень. Сьогодні, коли минув 1051 рік, громадські організації Коростеня збираються подати в суд на місто Київ за злочини Ольги, вчинені проти міста.

      Як розповів «УМ» перший заступник Коростенського міського голови Володимир Вигівський, вже зараз над підготовкою юридично виваженого позову працюють місцеві історики i юристи, в розпорядженні яких є чимало напрацьованого матеріалу як із писемних, так i археологічних джерел. Позов планують подати вже наступного тижня, правда, поки що не визначилися до якого саме суду.

      Слід нагадати, що згідно з давньоруським літописом «Повість минулих літ», єдиного писемного джерела, яке підтверджує підпал, такі конфлікти між першими князями Київської Русі i непокірливими древлянами відбувалися досить часто. Адже інші слов'янські союзи визнали зверхність Києва i справно платили данину. Найбільше загострення між древлянським Іскоростенем i полянським Києвом сталося у 945 році, коли обурені надмірною даниною древляни на чолі з князем Малом підняли повстання i перебили всю військову дружину князя Ігоря, а його самого жорстоко стратили. Вже наступного, 946 року, повстання придушила княгиня Ольга, тим самим помстившись за вбитого чоловіка.

       Літописець Нестор наводить цікаві подробиці помсти: першу делегацію послів від князя Мала Ольга живцем спалила у лазні, другу — живцем закопала у землю в лодії, на якій вони припливли. Вже під час облоги Іскоростеня, не зумівши захопити місто, Ольга запропонувала древлянам мирову, треба було лише відкупитися — дати княгині по три голуби i три горобці від кожного двору. Отриманих птахів дружинники згодом відпустили, прив'язавши до кожного палаючу тканину. Повернувшись до власних гнізд вони i спалили Іскоростень. «І не було двору, де б не горіло, і не можна було гасити, бо всі двори загорілися. І побігли люди із города, і звеліла Ольга воям своїм хапати їх. І коли взяла город — спалила його, і старійшин же города спалила, й інших людей тих перебила, а інших в рабство мужам своїм віддала», — пише літописець.

      Дані літопису наводимо, бо саме на них опираються можливі позивачі із сучасного Коростеня. А ось історики до цих «байок» Нестора відносяться досить скептично i вважають, що колоритні сюжети помсти Ольги були можливо вигадані значно пізніше, щоб залякувати i попереджувати можливі повстання проти князівської влади. Хоча факт підкорення міста не заперечують. Не писемним, а значно серйознішим, матеріальним підтвердженням цьому можуть бути минулорічні розкопки на березі річки Уж, на так званій Червоній гірці на околицях сучасного Коростеня. Археологи розкопали тут одне з трьох древніх городищ, яке за своїми розмірами перевищує городище на Старокиївській горі у Києві. Тоді начальник Коростенської археологічної експедиції Богдан Звіздецький стверджував, що більшість знахідок із розкопаних городищ свідчить про заснування міста щонайменше у 705 році (раніше вік міста рахувався iз середини Х століття, коли Іскоростень фактично перестав існувати), при цьому, тут було знайдено сліди пожежі і великої січі, які, на думку археологів, найімовірніше сталися під час штурму непокірного Іскоростеня дружинниками княгині Ольги. Саме на Червоній гірці у вересні цього року i буде встановлено пам'ятник князю Малу з нагоди святкування 1300-річчя міста і 1060-ї річниці першої літописної згадки про Іскоростень.

      Вшанування пам'яті князя справа потрібна, але навіщо судитися зі столицею за справи давно померлої княгині? Бо за такою логікою пересудитися можуть ледь не всі давньоруські міста, особливо на історичних прикладах періоду феодальних міжусобиць. У Коростенського міського голови Володимира Москаленка, якого днями обрали головою новоствореної Асоціації древніх міст України, своя позиція. Він відзначає, що такий суд стане своєрідною PR-акцією, направленою на те, щоб привернути увагу громадськості і влади до проблем маленьких міст. До речі, в асоціацію можуть увійти міста, історія яких налічує більше 500 років. Поки що з-понад сотні древніх українських міст до асоціації входять лише сім (Ніжин, Самбір, Ладижин, Дубно тощо). Мета асоціації — захист історико-культурних, політико-економічних, творчих та інших інтересів древніх міст.