Депутати мігрують: вітер змінився

      Бути при владі завжди важче, ніж в опозиції, адже замість критикувати, доводиться «відгавкуватися» на критику інших. Але з цим, схоже, згодні далеко не всі. Інакше навряд чи зміна владного «вітру» викликала б у нашій Верховній Раді таку дружну міграцію нардепів. Коли, скажімо, після парламентських виборів-2002 із опозиційних фракцій одне за одним «вилітали» приведені в парламент за списками «пташенята», навіть керівники тодішньої опозиції їх виправдовували — мовляв, що поробиш, бізнесмени: пальці у дверях — гірко, податківці на підприємстві — боляче... Але минули вибори-2004 з їхньою помаранчевою революцією, і «блудні діти» потяглися «по домівках». Та ще й прихопили із собою чималу кількість вічних пристосуванців, яким усе одно, де і з ким, аби із владою. Щиро кажучи, поява у парламентських «загонах» учорашньої опозиції, а нині — провладної частини ВР — деяких одіозних фігур дуже дивує. Але політичному керівництву фракцій, мабуть, краще знати, з ким їм по дорозі...

      Учора, зокрема, поповнилися лави «Нашої України», до якої увійшли Валерій Горбатов і Тарас Довгий (на початку каденції він був у складі «НУ», але потім опинився спершу в «Єдиній», потім — у «Трудовій Україні», а згодом у фракції ПППУ), та Блоку Тимошенко, куди «прибилися» відомий як керівник фестивалю «Таврійські ігри» Микола Баграєв і колишній фінансист Партії зелених, а згодом — переможець виборів по одномандатному округу № 82, проведених після смерті «нашоукраїнця» Олега Олексенка, Василь Хмельницький. Тепер фракції «НУ», відповідно, налічують по 90 і 37 «багнетів». Остання, схоже, помінялася місцями з колись «велелюдною» фракцією СДПУ(о), яка, ставши опозицією, скоротилася до 20 нардепів.