«Пiшли на пиво!..»
Уже шостий рік поспіль компанія «Славутич», вітаючи столицю, її мешканців та гостей з Днем Києва, організовує незабутнє свято пива. Але, здається, традиційне цьогорічне святкування на стародавньому Подолі було особливим: перший день було присвячено пиву «Славутич», а другий день свята був подарований молоді торговою маркою — «Славутич Айс».
Добре було помітно, що популярністю серед молоді на святі користувалося саме «Славутич льодове» (тобто «Айс») — принципово новий для українського ринку вид пива. Принаймні один з учасників конкурсу «Найбільший пивний живіт» Володимир зізнався, що цей вид пива йому найбільше до смаку, перш за все, через яскравий хмільовий аромат і особливу м'якість, без звичної вираженої гіркоти традиційних сортів. А ось «пивній королеві» Анжелі більше подобається густа шапка піни, шляхетний світло-солом'яний колір та ідеальна прозорість «Льодового».
Святу пива сприяла й чудова сонячна погода. Але насправді гаряче на Подолі стало ближче під вечір, коли відбувався конкурс на найеротичніше відкривання пива «Славутич». Таке вміння повинні були продемонструвати десять чарівних учасниць, одягнених у фірмові футболки компанії-організатора.
До того ж, яке свято без музики? Разом з улюбленою пивною маркою святкували такі виконавці i групи, як «Квадраджесіма» i «Нумер 482», Юрій Федотов i «Крихітка Цахес», «Магма», «Чорнобривці», Mad Heads, «Тартак» i Green jolly.
Не менш насиченим виявився i другий день свята. Знову на Контрактовій було багато музики, молоді i пива. Словом, усе відбувалося захоплююче і весело, разом із улюбленим хмільним напоєм. Тим більше що «Славутич Айс» вирізняється не лише оригінальною упаковкою з вишуканою голографічною етикеткою, а й зручною пробкою з кільцем, що легко відкривається. Дійсно, слід просто любити це пиво, все інше умовності.
Як i напередодні, багато хто з хлопців i дівчат відверто зізнавалися, або що вперше спробували «Славутич Айс» i не можуть передати повної гами відчуттів, або вже давно оцінили переваги саме цієї марки i змінювати її не збираються. Серед публіки переважали брейкери, адже протягом цілого дня тут відбувався Чемпіонат з брейк-дансу (змагання «Кращий верховик», «Краща двійка»). А які ж танці без пива? Актуальність цих слів ставала особливо зрозумілою під час завершального DJ Шоу. Молодь, що розходилася згодом по домівках, не приховувала позитивних емоцій від свята, яке їм подарувала компанія «Славутич».
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
