«Сміттєва криза» в Сумах:

      Останніми днями Суми, здавалося, почали претендувати на знімальний майданчик для фільму-катастрофи про загибель людства від ним таки породжених відходів. Переповнені баки, до яких населення продовжує зносити відра та пакети, вже часом і не визирають з-за сміття. Спека пришвидшує процес утворення неапетитних ароматів, активізувалися великі агресивні мухи, політичні партії почали пікетування органів влади...

      8 травня закінчився договір обласного центру з використання полігону для твердих побутових відходів у селі Верхня Сироватка Сумського району. Інших варіантів місто не мало. Але назвати це єдиною причиною «сміттєвої кризи» не можна. Причини мають свій початок у часі більш віддаленому.

      «Почнемо з того, — говорить начальник інспекції екології в місті Суми та Сумському районі Державного управління екології та природних ресурсів Олександр Федоренко, — що полігон у Верхній Сироватці відкривався взагалі як тимчасовий. І влада мала б думати про те, як зробити справжній надійний полігон. Ми зі свого боку ще з 1998 року порушуємо питання про це, взагалі про необхідність зміни системи збирання відходів. Але влада досі діяла на «авось». Скажімо, ще минулого року обов'язково слід було провести рекультивацію існуючого полігону. Цього зроблено не було. В результаті нинішній владі доводиться вживати екстрених заходів...»

      «Я лише тиждень тому дізнався про те, що рекультивація не була проведена. Досі комунальники про це навіть не згадували», — говорить виконуючий обов'язки Сумського міського голови Сергій Клочко. Але заходи не просто не проводилися — на них, виявляється,  півтора року не виділялися жодні кошти.  Окрім того, колишній міський голова Володимир Омельченко безпідставно відмовився підписувати договір про продовження оренди і розширення полігону у Верхній Сироватці. Сергій Клочко передав з цього приводу матеріали до прокуратури, оскільки вважає злочинними дії свого попередника щодо зриву життєдіяльності міста.

      Але прокуратурі розбиратися в справах минулих, а міській владі — у ситуації теперішній. Складається вона непросто. У Сумах проходять пікетування, організовані політичними силами. Мешканці Верхньої Сироватки бунтують, не пускаючи місто на полігон. На зустріч до журналістів Сергій Клочко приїхав саме звідти. Зв'язатися з ним «мобільником» на той час було марно: лемент заглушав розмову. Хоча вже початі роботи з рекультивації смітника. Бо ж сесія міської ради  прийняла термінове рішення про перегляд бюджету і виділила кошти на «сміттєві» заходи. Вкрай потрібне хоча б короткотермінове  продовження договору на експлуатацію полігону, доки не буде знайдено й підготовлено майданчик для нового. Але селяни не хочуть іти на жодні поступки.

      Загалом почалася ланцюгова реакція неприйняття пропозицій міста про розміщення полігону. «Ми проїхали дванадцять сільрад, — розповідає Олександр Федоренко, — скрізь або просто не хочуть про це слухати, або йде торг з приводу проблеми. Мене просто дивує нерозуміння людей. Адже якщо розбиратися, то у Сумському районі теж ситуація не ліпша. Він також не має свого полігону, хоча такий повинен бути в кожній сільраді. Отож на міський полігон везли свої відходи всі навколишні села. Чому ж немає бажання вирішити цю проблему? Ну давайте всі застрайкуємо і потонемо в цьому смітті!..»

      Звичайно, однією з причин неприйняття полігону є нерозуміння, що це таке, вважає еколог. Треба чітко усвідомлювати, що полігон — це не звалище в буквальному розумінні цього слова. Це капітальна споруда, спеціально призначена для визначеного завдання. І жодні «струмки» нечистот, як то змальовується деким, з полігону по окрузі не розтечуться. При правильній побудові та експлуатації жодної шкоди довкіллю не повинно бути.

      Але, окрім нерозуміння, додаються й інші фактори. І їх, здається, можна розцінювати  як підбурювання та саботаж. Скажімо, сьогодні в певному селі проведені бесіди, домовлено про заходи, які Суми мають провести для села в обмін на розташування поруч полігону. Як, наприклад, ремонт клубу чи побудова відрізку дороги. Майже ударено по руках — підписуй угоди і вирішуй проблему. Аж ні! Наступного дня в селі вже стоять пікетувальники з плакатами і протестують проти полігону. А плакати, говорять, написані в Сумах.  Бо ж, розповідають, зразу після від'їзду представників влади приїхала машина з обласного центру, почали обходити хати і переконувати людей, що проти сумської влади треба боротися. «Мені розповідали, — каже заступник міського голови Іван Боршош, — як у одному з дворів прямо казали, мовляв, підпишете згоду на розміщення звалища, вам і хату підпалять». Партій, до яких, як стверджують, належать такі-от масовики-затійники, поки що називати не будемо. Схоже, спочатку їх мають назвати правоохоронні органи, поцікавившись оригінальною «піар-діяльністю».

      Та, як би не було, а нині домовленості щодо розміщення нового полігону ніби досягнуті. Сергій Клочко навіть не хоче називати, з яким населеним пунктом конкретно, бо не хоче наражатися на чергові саботування. Якщо будуть підписані дозволи, почнеться термінова робота зі спорудження. Поки ж, аби місто не потонуло у смітті, буде знайдено тимчасовий майданчик для його складування, який потім обіцяють почистити.

      Тим часом у підкоригованому міському бюджеті з'явився й рядок щодо побудови так довго обговорюваного й очікуваного сміттєпереробного заводу: наразі на нього виділено п'ятсот тисяч гривень. Міська влада вже має кілька пропозицій на будівництво — від Болгарії, Англії, Ізраїлю, Німеччини... Проекти різні, хочеться вибрати найкращий, але ж він може бути задорогим для Сум. Принаймні пропозиції розглядаються, і будівництво обіцяють почати якнайшвидше.