Місцеві крадії металу потрудилися на славу. Приміром, нині в Донецьку, за підрахунками фахівців, залишилися вiдкритими близько шести тисяч люків міськводоканалу. Через нестачу коштів комунальники спроможні щомісяця закривати тільки дві сотні отворів. Всі інші є серйозною небезпекою для донеччан. Свіже тому підтвердження — випадок на околиці міста, коли восьмирічного хлопчика вдалося відшукати й витягти з підступного підземелля аж через чотири години пiсля падiння.
Як згадувала пізніше мати малого потерпілого, надвечір вони з сином гуляли у парку Андрєєва. Поруч гралися ще двоє дітей. Втрьох вони забігли в кущі, а вийшли звідти тільки двоє. Син, ніби під землю провалився. Причому таке порівняння виявилося доречним, оскільки Ігнат справді впав у відкритий люк, майже непомітний у густій траві.
Сильний потік води відразу підхопив хлопця й поніс від місця падіння. Підземне плавання тривало аж до того місця, де колектор розділявся на три лінії. Хапаючись за стіни труби, Ігнат зумів дістатися галереї без води. Далі на чотирьох поповз на денне світло, що потрапляло сюди через інші відчинені люки. Зупиняючись під ними, він кликав на допомогу, однак голос у відповідь почув тільки через чотири години підземного «полону». Відгукнувся його ровесник Святослав.
Утім першою почула голос з-під землі мати Святослава, яка увечері прийшла відв'язувати корову неподалік одного з каналізаційних люків. Малий бранець у цей час розмовляв сам із собою (як потім зізнався, так себе підбадьорював та молився), і жінка злякалася, подумавши, що внизу бубонять осоружні бомжі. Та в цей час нагодився Святослав, який відразу вступив у переговори з ровесником.
Дізнавшись від хлопчика обставини його перебування під землею, жінка відразу кинулася за вказаною ним домашньою адресою. І невдовзі побачила викликані машини рятувальників та скупчення людей, які шукали потерпілого неподалік його падіння в люк.
Хлопчика, якого на ременях витягли на поверхню, оглянули медики i дійшли згоди, що малому неабияк пощастило — Ігнат відбувся невеликими подряпинами та ще далося взнаки переохолодження. З діагнозом «пневмонія» його довелося госпіталізувати, однак Ігнат швидко йде на поправку.
Батьки врятованого хлопчика, звісно, мають намір якось віддячити Святославові, який першим виявив їхнього сина. А ще закономірно збираються притягти до відповідальності осіб, які відповідають за технічний стан отих каналізацій і наявність кришок люків. В.о. директора «Донецькміськводоканалу» Олександр Семченко вже визнав, що оскільки згаданий колектор належить їхньому підприємству, частина провини лежить таки на комунальниках. Однак безпосередніми винними в цій ситуації вважаються все ж «металісти». Адже, за словами керівника міськводоканалу, під час останньої перевірки стану колектора (три тижні тому) кришка люка, куди впав Ігнат, була на місці.
До речі, це не перша подібна пригода в Донецьку, коли жертвами зяючих отворів були діти. Приміром, кілька років тому в парку імені Щербакова, що фактично в центрі міста, у люк впала ще менша дитина, яку теж відразу підхопила сильна течія стічних вод. Врятувати маля тоді не вдалося. А після трагедії кришки люків у людних місцях почали встановлювати активніше. Однак, як свідчить недавня пригода з Ігнатом, крадії та приймальники металу теж продовжують працювати ударними темпами.