Високо стою — весь Київ бачу!

23.10.2003

      Зараз Володимирська гiрка, як і прилеглі до неї столітній парк та дніпровські краєвиди, починає потроху «лисіти». Та для тих, хто не полінується ще цих вихідних піднятися на пагорб-плато, відкриється фантастичний золотий пейзаж і унікальний шанс побачити у «розрізі» всю Оболонь і Поділ.

      Важкий підйом на крутий пагорб цілком компенсує усвідомлення того факту, що, «видряпавшись»-таки на ціль, ви опинитесь побіля місця дислокації давніх київських міських воріт, через які вирушали у походи слов'янські дружини, оберігаючи Русь від нападів ворога. Тут ще й тепер можна розгледіти уцілілу частину захисного валу.

      А бронзовий майже п'ятиметровий дядько з важелезним хрестом, що нависатиме над вами, — не просто черговий монумент, а єдиний пам'ятник XIX століття, якому вдалося «затесатися» в столиці незважаючи на стрімкі зміни політичних «розкладів» і Велику Вітчизняну війну. Є, правда, ще один — цареві Миколі II. Проте останній тулиться на задвірках Музею історії російського мистецтва, про запас — раптом коли-небуть згодиться...

      Назва «Володимирська гiрка» відносно молода — до встановлення в 1853 році на пагорбі-плато пам'ятника хрестителю Русі Володимиру її називали Михайлівською, через близкість до Михайлівського Золотоверхого монастиря.

      Ледарям на замітку — про людей, які ніколи не були на Володимирськiй гiрцi, кажуть: хто не був на Володимирській гiрці, той не бачив Києва...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>