Феміда крутого падіння

      Управління  боротьби з організованою злочинністю Донецького обласного управління внутрішніх справ повідомило, що його працівники викрили схему масштабного привласнення бюджетних коштів, виділених державою на оздоровлення вугільної галузі. Злочинне угруповання з Горлівки, до якого входили адвокати, судді та державні службовці, за відносно короткий термін спромоглося видурити у компанії «Укрвуглереструктуризація», поклавши у свої кишені, мінімум 1,3 мільйона гривень.

      Горлівка — некоронована столиця Центрального Донбасу, де вже понад сторіччя видобувають дефіцитні марки коксівного палива. Вугільні пласти тут крутого падіння — лежать під землею майже вертикально, не даючи змоги застосувати сучасну техніку. «Чорне золото» в Горлівці й досі рубають, як учив сталінський улюбленець Олексій Стаханов, відбійним молотком, підтримуючи кам'яну «стелю» над власною головою непевним дерев'яним кріпленням. Звідси — велика кількість нещасних випадків, із травмами та спричиненням інвалідності. У 300-тисячному робочому місті зараз налічується близько 2 тисяч постраждалих на виробництві гірників.

      Ще за радянських часів ризик шахтарської праці намагалися компенсувати, окрім підвищених окладів, відносно ранніми та чималими пенсіями, а  в разі  завдання непоправної шкоди здоров'ю  робітника — так званими регресними виплатами. Перші роки української незалежності минули під невгамовне стукотіння порожніх пластикових пляшок по столичній бруківці, за допомогою якого страйкарі з Донбасу раз по раз «вибивали» з чергового Кабміну додаткові блага. Слабенька на той час центральна влада воліла не конфліктувати  з добре організованою шахтарською масою, а слухняно піднімала зарплатню, вводила підвищені коефіцієнти, екзотичні додаткові виплати («копитні» тощо). Через деякий час з'ясовувалося, що переможці-страйкарі мусять обрати одне з двох: або добровільне зниження ставок до реальних розмірів, або вічні борги iз зарплатні чи навіть зупинку підприємств. Як правило, обирали перше — як найменше зло. Але до чергового «походу на Київ».

      Настала доба масового закриття старих копалень. Аби не гальмувати важливий процес (та не спровокувати, не дай Боже, соціальних заворушень), безрозмірні заборгованості робітникам, що накопичилися на приречених шахтах, гуртом узяла на себе спеціально створена державна компанія «Укрвуглереструктуризація».

      Наведений  вище стислий історичний екскурс потрібен у цьому випадку, аби зрозуміти, як могла виникнути парадоксальна ситуація, коли тисячі гірників-інвалідів отримували компенсацію за своє професійне каліцтво, навіть на маючи змоги переконатися, чи не дурить їх часом рідна держава. Адже розмір «регресів» вираховується за вельми складною формулою, як похідний відсоток від галузевих тарифів за певний відтинок часу, так званої категорійності шахт (що часто-густо вже давно канули у вічність), наданої медкомісією групи інвалідності тощо.

«Фіфті-фіфті» домовлялись, а забирали майже все

      Організоване злочинне угруповання (ОЗУ) з 7 осіб, яке  викрили правоохоронці в Горлівці, відповідно, й будувало схеми розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Пригледівши кандидатуру чергового ветерана-шахтаря, що йому давно не збільшували «регрес», шахраї підсилали до нього свою довірену особу, яка називала себе незалежним юристом і робила майбутній жертві пропозицію, від якої практично неможливо було відмовитись: я, мовляв, забезпечу перерахунок ваших компенсаційних виплат за останні роки, внаслідок чого ви отримаєте кількадесят тисяч гривень. Але не задарма, самі розумієте... Проте домовленість про адвокатський гонорар, із погляду на незвичність запропонованої послуги та цілковиту фантастичність перспектив, що відкривалися зненацька перед змученою нестатками хворою людиною, не здавався таким уже й надмірним — 50 відсотків від майбутньої компенсації.

      Обнадієний каліка здебільшого без вагань складав довіреність на порушення адвокатом від його імені судового позову до компанії «Укрвуглереструктуризація» (адже ніякого авансу новий знайомий не  вимагав).  Найдивовижнішим у тій  «казці наяву» було те, що через кілька місяцiв невідомості «вільний юрист» знову з'являвся у шахтарській оселі й викладав перед ошелешеним ветераном товсті пачки гривневих банкнот. Декілька «автографів» щасливчика на розписках та інших малозрозумілих документах, нашвидкуруч розкинутих несподіваним добродієм по столу, чуйні слова про суспільний обов'язок піклуватися про слабких та стареньких  — і таємничий гість зникав, як з'явився. Не даючи господареві часу оговтатися та навіть запідозрити, що його цинічно використали, ба більше — зробили співучасником злочину.

Адвокати, чиновник, суддя...

      Насправді людина, яка представляла себе черговому регреснику як «вільний адвокат», здебільшого... таки була адвокатом. Утім не цілком вільним, а, як довело розпочате слідство, штатним працівником місцевої приватної юридичної фірми. Справами там заправляв 40-річний Ігор Н., який доводився чоловіком одній із суддів Центрального міського районного суду  Горлівки. Саме ця служниця провінційної Феміди, згідно з наданими слідчими пресі відомостями, останнім часом розглянула та задовольнила сотні позовів щодо збільшення розмірів регресних виплат. При тому, як стверджують працівники Донецького обласного УБОЗу, у більшості випадків судові засідання з цих справ узагалі не проводили, вироки фактично фабрикували, причому в них фігурували завищені у багато разів відносно існуючих нормативів розміри компенсацій — у деяких випадках сотні тисяч гривень на одну людину.  Щодо реальних позивачів, то їх до суду взагалі не викликали — відповідно, останні були абсолютно «не в курсі», які фантастичні суми їм дарували на час «добрі» люди в мантіях.

      Результат: за три останні  роки з банківського рахунку Укрвуглереструктуризації було беззаперечно списано за  судовими вироками, нібито на користь постраждалих горлівських гірників, 62,9  мільйона гривень —  дві третини від того, що державний бюджет виділяв на соціальні виплати усьому вітчизняному вуглепромові.

      Справжнім  регресникам від тих велетенських сум перепадала мізерна частка. Наприклад,  як довело слідство, одному з шахтарів-ветеранів «вільні адвокати» доповіли про нібито відсуджені в держави 31 тисячу гривень компенсації (не забувши нагадати, що половину суми має скласти їхній «гонорар»), тоді як у судовому рішенні на користь інваліда фігурували 227 тисячі гривень. У місті охоче переповідають історію ще одного регресника, гірника шахти «Кіндратівська» Володимира Щерби, який помер від серцевого нападу, коли випадково довідався, що шахраї «списали» на нього аж 289 тисяч гривень поцуплених регресних виплат.

Крали, бо ніхто не рахував?

      Лише за 16 вже розслідуваними епізодами діяльності горлівського суддiвсько-адвокатського злочинного угруповання «убозники» нарахували понад 1,3 мільйона гривень украдених із державних фондів грошей. Слідство працює над іще 180 фактами підозрілого розгляду в судах Горлівки справ, які стосувалися  значного збільшення регресних виплат. Отже, загальна сума кримінального «здобутку», цілком вірогідно, ще пропорційно зросте.

      Стосовно членів злочинного угруповання порушено кримінальну справу за статтею  364,  частина 2 (зловживання владою або службовим становищем із тяжкими наслідками), а також за статтею 190,частина 4 (шахрайство, скоєне в особливо великих розмірах або групою осіб) Кримінального кодексу України з максимальним покаранням у вигляді позбавлення волі на 12 років.

      Чому державна компанія «Укрвуглереструктуризація» (зокрема її місцевий підрозділ, Горлівська дирекція ліквідації шахт) так довго зі стоїчним спокоєм спостерігала, як шалені державні кошти шурують у таємничу «чорну діру», — то, мабуть, запитання, на яке також іще доведеться відповідати слідству. Як і на те, яким чином безготівкові кошти (які згідно з судовим рішенням перераховували на банківський рахунок, відкритий на ім'я конкретного регресника) опинялися в абсолютно сторонніх, із точки зору закону, людей та й, на додаток, таємничо оберталися на готівку. Але факт є фактом: аферисти знайшли короткі шляхи для перевтілення зафіксованих на папері сумнівних юридичних вердиктів на хрусткі національні купюри.

      Незалежні експерти з регіону, проте, зазначають, що своєрідну логіку у витоках цього гучного кримінального скандалу  таки можна дослідити. Справа в тому, що системою розподілу шахтарських «регресів» довгий час ніхто по-справжньому не опікувався. Компанія «Укрвуглереструктуризація», створена колись для докорінної модернізації вітчизняного вуглепрому, потроху перетворилася на таку собі філію благодійницького осередку, що мусила нести на собі, майже на громадських засадах, додатковий тягар перенавчання  звільнених гірників, дбати  про комунальну сферу старих шахтарських міст, погашення багаторічних заборгованостей з обов'язкових виплат тощо. Здійсненню прямих функцій компанії, зрозуміла річ, це, м'яко кажучи, не сприяло. Тим більше що гроші на покриття соціальних пільг влада завжди відшукувала «в ручному режимі» — в залежності від політичної ситуації, наближення виборів, налаштованості донецьких шахтарів на страйки.

      Показовим є такий епізод: минулого літа Кабмін виділив понад 100 мільйонів гривень на модернізацію київської урядової лікарні «Феофанія» та Донецького інституту невідкладної хірургії. Справа, сподіваймося, шляхетна, але, як витікає з тексту повідомлень на цю тему вітчизняних інформагенцій, гроші чомусь вирішили взяти з фондів тієї ж таки «Укрвуглереструктуризації» — «за рахунок асигнувань, передбачених компанією на витрати з пом'якшення соціально-економічних наслідків ліквідації вуглевидобувних підприємств».

      Отак поступово і склався стан речей, коли шлях до державних компенсацій  відкрили не тому, хто найбільше постраждав у підземному забої, а спритним хлопцям, які знали «пароль для своїх» — або від Феміди, або від Кабміну...

Довідка «УМ»

      14 серпня Кабінет Міністрів України затвердив робочий проект реконструкції лікувального корпусу № 1 клінічної лікарні «Феофанія» у Києві. Згідно з розпорядженням уряду від  13 серпня, кошторисна вартість робіт з  реконструкції в цінах на 1 липня 2002 року складе 98280,764 тисячі гривень. Будівельно-монтажні роботи обійдуться в 40615,7 тисячі гривень, оснащення, меблі та інвентар — 50377,194 тисячі гривень.

      Цим же документом скасовано дію розпорядження уряду від 13 грудня 2000 року (№486) про затвердження робочого плану  реконструкції медичного закладу. Згідно з іншим  розпорядженням Кабінету Міністрів, у 2003 році з держбюджету виділять 2 мільйони гривень на облаштування лікувальних  корпусів Інституту невідкладної та  відновної хірургії імені В. Гусака Академії медичних наук (Донецьк).