«Але ці питання потрібно вирішувати разом із Росією»?

      У ході дводенного візиту до Казахстану Президента України Віктора Ющенка в полі зору політиків і політологів знову з’явилася тема Єдиного економічного простору – що й не дивно, адже, крім кучмівської України, Білорусі й Казахстану ЄЕП починала формувати й країна Нурсултана Назарбаєва. Загалом, офіційний Київ після зміни влади воліє гальмувати ЄЕПівські процеси, викладаючи час від часу «прагматичне» бачення майбутнього ЄЕП, що навряд чи свідчить про живучість цього утворення. Не був Ющенко оригінальним у своїх оцінках і в Астані. Зокрема, повідомляє «Інтерфакс-Україна», вчора Президент України в ході переговорів зі спікером казахського сенату Нуртаєм Абикаєвим заявив: «Для нас дуже важливо, щоб ЄЕП починав формуватися не зі створення наднаціональних інститутів».

      Цікаво, що Віктор Ющенко таки бачить певну перспективу Єдиного економічного простору, проте оформлює це ось у яких словах: «Усі розуміють, що рано чи пізно, коли ми побачимо ефективно працюючий механізм економічних відносин у рамках ЄЕП, для того щоб ці відносини і далі розвивалися, до порядку денного буде внесено питання про делегування частини функцій наднаціональним інститутам».

      Ющенко зазначив, що «ми 14 років жили в імперії і зараз хотіли б відчувати суверенітет у ключових питаннях». Слід думати, він має на увазі залежність від Росії вже після 1991 року, а свою перемогу на виборах вважає переломним моментом. Що ж до ролі ЄЕП на цьому етапі, то «ми говоримо про те, що проект про створення економічного простору значно б виграв, якби ми уніфікували процедуру проходження національних кордонів і митниці», — це Ющенко заявив уже на спільній прес-конференції з колегою—президентом Нурсултаном Назарбаєвим. Український лідер сподівається, що продовженням досягнутих між Києвом і Астаною домовленостей стане візит Назарбаєва в Україну.

      Наразі «сторони досягли взаєморозуміння з усіх питань», доручивши профільним міністрам оптимізувати відносини України й Казахстану у ключовій для нас сфері — нафтогазовій. Віктор Ющенко підкреслив, що йдеться про оновлену роботу нафтогону «Одеса—Броди», про будівництво за кошти казахів «невеликого 52-кілометрового плеча, що забезпечує організацію транспортування нафти «Одеса—Південний», а також про нафтопровід «Дружба—Адрія».

      «Казахстан зацікавлений у продовженні цього нафтопроводу («Одеса—Броди») до Плоцька, а потім до Гданська, щоб вийти на Балтику», — визнав сам Назарбаєв по закінченні переговорів із Президентом України. Крім того, за словами казахського лідера, Казахстан зацікавлений у придбанні Одеського нафтопереробного заводу. А от про допомогу Астани Києву в диверсифікації надходжень енергоносіїв можна буде говорити лише після конкретних кроків у цьому напрямі. «Україна зацікавлена в поставках казахстанської нафти. У Казахстанi є нафта, і ми можемо її постачати. Але ці питання потрібно вирішувати разом із Росією», — зауважив наразі Нурсултан Абішевич.