День Києва: для кого було свято?

      Минулими вихідними столиця України відзначила свій черговий день народження, потішивши народ і хлібом (точніше, варениками й пивом), і видовищами на будь-який смак (від концерту класичної музики до відвертого стриптизу), яких традиційно було більше, ніж хліба. Враження від свята в кожного його учасника залишилися свої, але важко не помітити цікавої тенденції: більшість «місцевих» стоїчно переживали «навалу» гостей і не поривалися до серця святкування. Натомість гості вирували в гущавині подій на Хрещатику, товпилися на майдані, переходили до арки Дружби народів,  щоб не пропустити чогось цікавого. І незважаючи на шалене сонце, яке заганяло народ поближче до води та дерев, заходи в центрі міста аж ніяк не були малолюдними.

      Від самого суботнього ранку на головній вулиці столиці збирався народ — одні готувалися гордо продемонструвати свою техніку, інші прийшли подивитися на урочистий початок святкування Дня міста. Ближче до полудня з трибуни виступив Віктор Ющенко, який привітав усіх зі святом і зауважив: «Я вірю в те, що київська громада разом зі своїм мером зробить, щоб усі були щасливі від того, що вони живуть у Києві». Після вітального слова Президента рушив парад: Хрещатиком пройшли художні й спортивні колективи, військові,  колонни медиків, випускаючи в небо різнокольорові кульки; за ними покотили поливальні машини, екскаватори й снігозбиральні агрегати, пофарбовані й помиті спеціально до свята. Через деякий час машини звільнили місце для людського моря — почалися народні гуляння.

      Щоправда, у тих гостей святкового Києва, які й не думали милуватися парадом, від збіговиська на Хрещатику залишилися зовсім інші враження. Як стверджують знавці, ще ніколи центр столиці не перекривали так ретельно і водночас так безглуздо... Люди, які поспішали у справах, мусили чекати, поки розсмокчеться величезна пробка на підступах до центральних вулиць. Водії безнадійно парилися на трасі під сонячним промінням і незлим тихим словом згадували «розумника», який зіпсував їм день із самого ранку... Не сподобався парад, присвячений Дню міста, і віце-прем'єру Миколі Томенку. Він досить критично відгукнувся про «показові виступи»: «Коли керівництво держави проводило святкування Дня перемоги, у столиці не перекривали рух та не заважали життєдіяльностi міста. Тоді ми побачили справжнє свято для людей. Натомість сьогоднішній парад засвідчує, що керівництво Києва організувало свято для себе, а не для киян. Враховуючи те, що весь центр міста ізольовано, а на Хрещатику відбувається парад з використанням техніки комунальних служб, виникає питання: для кого саме організовано це свято?» 

      Добре, що таке питання в городян виникало не до всіх моментів  «Дня Києва-2005». Досить колоритних осіб можна було побачити минулими вихідними на Андріївському узвозі. Крім майстрів, які продавали найрізноманітніші вироби із глини, дерева, скла та металу, була там і бабуся зі Львова, яка привезла на показ свого великого бійцівського півня. Люди підходили до «звіринця», чудувалися з такого великого птаха, спілкувалися із його власницею. Жінка у барвистій українській хустині приїжджає до Києва вже не вперше — під час помаранчевої революції вона разом зі своїм пернатим другом жила в наметі, а позаминулого року вона привозила до столиці... живу козу!

      Не менш цікавими були купання у фонтанах, яким люди рятувалися від спеки, і Київський вальс на Співочому полі, і зірковий концерт на майдані, і той же салют, який люблять і дорослі, і малі, — зрештою, свято вдалося! За невеличким винятком...