Чому Президент досі боїться вахтера тьотю Тоню

      Незвичайний візит здійснив минулої суботи до Тернополя Президент України Віктор Ющенко разом з дружиною. Він приїжджав на зустріч із своїми колишніми однокурсниками, разом з якими рівно 30 років тому став випускником тодішнього Тернопільського фінансово-економічного інституту. 236 випускників далекого 1975-го з'їхалися в цей день з усіх кінців безперечно не тільки для того, щоб згадати студентську юність, а й щоб побачитись і поспілкуватись з лідером української нації, який для кількох десятків з них так і залишився просто Вітею.

      Віктор Ющенко прибув у строгому костюмі й при краватці, однак виступ його в рідній альма-матер був настільки неформальним, що подібний можна уявити собі хіба ще перед аудиторією рідної Ющенкової Хоружівки. Він і розпочав із жарту про те, що його рідні вуз і село завжди мріяли мати власного Президента, і ось нарешті ця мрія збулася. Президент виглядав дуже схвильованим і натхненно згадував студентську юність. Про екзаменаційні приколи і мамині сіточки із салом за кватирками гуртожитку, надсуворого вахтера тьотю Тоню («Здається, я її ще досі боюся!» — сміявся Ющенко) і те, як його «сповідав» ректор за спізнення всієї групи із поїздки в Карпати. Думаю, багатьох присутніх приємно здивувало, наскільки точно пам'ятає Віктор Андрійович найменші деталі тридцятирічної давності, як от навіть теми «нещасливих» екзаменаційних білетів. Не скупився він також на гострі словечка, піджартовування над самим собою, дотепні примовки. Водночас зрозуміло, не обійшлося і без серйозних тем, як от реформування освітньої галузі. «Якщо ми програємо сьогодні освіту, — підкреслив Президент, то ми програємо завтрашній день». Дуже потужним емоційно і гостро публіцистичним були також його спогади про Майдан в контексті того, наскільки важливо зберегти його дух в щоденній роботі з розбудови Української держави.

      «Знаючи, що на ювілей першого випуску нашого вузу має приїхати  як колишній студент  сам Віктор Ющенко, — сказав у своєму виступі ректор Тернопільського економічного університету Сергій Юрій, у мене не раз запитували, що саме ми проситимемо у нього для навчального закладу. Так от: просити не збираємося нічого. Натомість хочу запевнити Віктора Андрійовича, що весь педагогічний та студентський колектив нашого вузу, навпаки, завжди готовий надати народному Президентові будь-яку допомогу у розбудові нової України». Нетрадиційно для подібних візитів не було під час урочистостей  в ТЕУ і помпезного вручення подарунків першій особі держави. Подарунком для Віктора Андрійовича від альма-матер став півгодинний документальний фільм «Від філії — до університету, від абітурієнта — до Президента». А також йому було вручено спеціальний диплом про присвоєння звання почесного доктора наук.

      Щоб зустрітися разом з Президентом із своєю студентською юністю, в конференц-зал Тернопільського економічного університету завітало минулої суботи багато солідних і відомих людей. Зокрема, серед тернополян це були керівник обласного Фонду держмайна Михайло Шкільняк, начальник управління Національного банку України в Тернопільській області Володимир Чвалюк, заступник міського голови Тернополя Ігор Богун — колишні одногрупники Віктора Андрійовича. Були того дня у Президента і зовсім вже несподівані, хоч теж дуже приємні, зустрічі. Спеціально, щоб хоч краєчком ока побачити його, приміром, приїхала до Тернополя старенька жіночка з села Покропивна Козівського району Тернопільщини — Текля Федорівна Кріль, у якої квартирував колись Віктор Ющенко під час студентської практики (розчулений тим, як вона кинулася до нього, Віктор Андрійович подарував бабусі дорогого годинника).

      Святкування «президентського» випуску продовжилось у заміському ресторані «Пролісок», куди журналістів, на жаль, не запрошували. Втім, як стало відомо з неофіційних джерел, довго Президент України на тій забаві не був — не дозволяв усе той же робочий графік.