Повний уперед!

      Протягом цілого року на цій маленькій залізничній платформі не зупинялися потяги, а люди, яким було б дуже зручно під'їхати електричкою до Борщагівки, Дарниці чи, скажімо, Ніжина, мусили товктися в маршрутках, шукати найближчу станцію метро, їхати на вокзал і витрачати на дорогу більше часу. Незручно... І поки будівельники розширювали міст,  поки над платформою зводили великий пасажирський комплекс, люди зверталися до «Укрзалізниці», скаржилися на незручності та просили якомога швидше відкрити вокзал. Для тих, хто ще не в курсі, повідомляю, що вчора Караваєві Дачі відкрилися для пасажирів: запрацювали касові зали та зала очікування, на платформах з'явилися перші після річної перерви бабці з візками, у касі попереднього продажу можна було без черги взяти квитки. Невдовзі тут з'являться торговельні павільйони, кафешки, розважальні заклади та інтернет. А поки що по холодну водичку доведеться бігати в найближчий магазин. Але то все дрібниці...

      Як розповів головний інженер із пасажирської служби Південно-Західної залізниці Олексій Ткачик, «колись тут  були тільки пошарпані візками сходинки, із яких часто збивали лід разом із шматками бетону; квитки продавали у двох касах, до них, звісно, були величезні черги, але багато пасажирів проходили «зайцями». Раніше на платформі працювало 12-15 чоловік, а тепер комплекс будуть обслуговувати 92 людини. Тепер — зовсім інша справа. Самі бачите, що тут величезний комплекс, який захищає людей від вітру, снігу, дощу». Крім того, зараз до зали очікування чи на перон неможливо пройти без квитка: на вході стоять турнікети, схожі на ті, які ми бачимо в метро. Квиток  треба прикласти до спеціального отвору на турнікеті, електроніка швидко читає штрих-код, нанесений на папірець, звіряє дані і вмикає зелене світло, якщо із проїзним документом все гаразд. Якщо ж хтось захоче підсунути машині вчорашній квиток чи взагалі пройти «просто так», система подасть звуковий сигнал, і пасажиру доведеться мати неприємну розмову із працівниками вокзалу. 

      Для зручності громадян на станції є вузькі турнікети для того, хто йде «порожняком», а ширші проходи — для пасажирів із торбами та валізами (і, може, для людей великих габаритів). Для інвалідів, яким важко спускатися на перон чи підніматися на другий поверх звичайним шляхом, існують спеціальні ліфти. За словами Олексія Ткачика, зазвичай ліфти замкнені, щоб їх не псували всюдисущі хулігани, не каталися діти, а щоб скористатися ліфтом, інвалід має звернутися до працівника станції.

      Перші пасажири, які прийшли на відкриття комплексу, казали, що із колишньою платформою нову блискучу споруду годі й порівнювати: тепер вже не соромно називати Караваєві Дачі воротами столиці (авжеж, «Укрзалізниця» витратила на всю цю красу близько 50 мільйонів гривень!). Міський голова Олександр Омельченко, який завітав на станцію, теж був задоволений новеньким «міні-вокзалом» і подякував усім людям, які будували комплекс.