Відомо, що все пізнається в порівнянні. А в середу сам Бог велів порівнювати наш футбол із тим, який демонстрували «Мілан» і «Ліверпуль» у Стамбулі, адже в обох поєдинках української першості зійшлися суперники з єврокубковими амбіціями — представники країни в Лізі чемпіонів проти претендентів на участь у Кубку УЄФА.

Рівно два роки й три дні тому на цьому місці — першій шпальті «УМ» — було схоже фото: форвард «Мілана» Андрій Шевченко в такій самій білій формі пробиває вирішальний 11-метровий у післяматчевій серії пенальті фіналу Ліги чемпіонів. Тоді Андрієва команда зустрічалася з «Ювентусом» і не зуміла забити за весь поєдинок (до пенальті) жодного голу. Тепер «Мілан» грав із «Ліверпулем» — і вже в першому таймі тричі засмутив «ворожого» голкіпера. Однак парадокси — щасливі випадки для одних і нещасні — для інших — бувають і в футболі. «Мілан» розклеївся, англійці відігралися. Шева не зміг відзначитися з гри, маючи чудові нагоди, «запоров» і післяматчевий удар. Відтак «Лівер» узяв свій п'ятий Кубок чемпіонів, а Шевченко не став його дворазовим володарем і залишився в цьому році взагалі без трофеїв. Зате побачив, що немає меж удосконаленню.
Глядачі ж пережили драму. Але за такі драми ми й любимо футбол.