Який Михаїл охоронятиме Київ?

26.05.2005
Який Михаїл охоронятиме Київ?

Так виглядає Михаїл на гербі Юрія Соломінського, а так — на гербi Георгія Куровського.

      На сьогоднішньому засіданні сесії Київрада планує розглянути питання про герб столиці. Мабуть, багато хто здивується, адже Київ уже має герб у вигляді Архангела Михаїла. Одначе мало хто знає, що в місті от уже 10 років існує два варіанти герба.

      Історія становлення головного символа Києва досить заплутана і давня. У 1992 — 1993 роках, ще за часів мера Леоніда Косаківського, Київрада розглядала питання символіки столиці. Було багато пропозицій: Оранта, куша, Архангел Михаїл, навіть лист каштана, за старими радянськими мотивами. Перемогла християнська традиція — зображення Архангела Михаїла, адже цей святий iз 30-х років ХІІ століття був на печатках великих київських князів, і Ольговичів, i Мономашичів. А це, у свою чергу, свідчить про те, що Архангела Михаїла вважали вже в той час не тільки патроном якогось одного князівського роду, а й покровителем князів київських, а значить — і самого Києва.

      У 1995 році на сесії Київради депутати розглянули питання про герб та прапор міста. До порядку денного було внесено два проекти герба з Михаїлом — групи авторів на чолі з Георгієм Куровським та проект Юрія Соломінського. Варіант Куровського не має нічого спільного з українською культурою та державністю. Адже він базується на романівському (російському) гербі iз зображенням римського легіонера-головнокомандувача, провідника імперських ідей. Ідеологічною основою проекту Соломінського є герб Києва часів визвольних війн Богдана Хмельницького, а також стародавні мистецькі київські зразки, де Архангел Михаїл уособлює світлі сили в боротьбі проти темних сил. Як розповів депутат Київради 22-го скликання Петро Світличний, переважна більшість депутатів була дуже негативно налаштована щодо проекту Куровського, і зрештою обранці київської громади проголосували за проект герба художника Юрія Соломінського. Отже, відтоді у Києві існує один законний герб. Натомість проект Куровського посилено впроваджувала місцева влада за часів головування в Києві Леоніда Косаківського.

      Доопрацьований герб художника Юрія Соломінського вже розглянула і схвалила цими днями Комісія з гуманітарних питань Київради. Автор принципово відмовився від використання ідеології гербів Києва часів Російської імперії, які принижували і змінювали суть нашого символу, додавали йому роль войовничо-агресивного виконавця, провідника імперських ідей. Для створення герба Києва художник використав не тільки закарбований у багатьох творах мистецтва іконографічний образ Архангела Михаїла, а й відповідне ідеологічне трактування образу як захисника столиці сучасної України. Вогнистий меч Архангела Михаїла не для знищення, це життєдайний меч-промінь просвітителя і захисника. Одяг Архангела — національний, традиційний, змодельований з печаток київських князів Х—ХIV ст., а також герба Києва ХVII ст. (у варіанті Куровського Архистратиг убраний у римську туніку). Обличчя Архангела Михаїла змодельоване з широко відомої стародавньої київської ікони — «Ангел-золоте волосся» VIII—ХI ст.

      Поки політики вирішуватимуть, як раз і назавжди покінчити з геральдикою по-косаківськи, життя вибрало свій варіант:  за 10 років легіонер Російської імперії залишився хіба що на табличках столичних будівель.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>