Українські інтернетники шоковані: нова влада вирішила контролювати те, що контролювати неможливо — світове павутиння інтернету, точніше її український шматок. Йдеться виданий за підписом міністра транспорту та зв'язку наказ «Про затвердження порядку проведення державної реєстрації електронних інформаційних ресурсів», який уже пройшов реєстрацію в Мін'юсті Романа Зварича. Наказ, звісно, не закон, але... складається враження, що Мінтранс хоче заробити грошей і взяти під контроль усі інтернет-сайти.
У чому суть? Дія наказу поширюється на всіх власників електронних інформаційних ресурсів незалежно від форми власності, до того ж встановлено процедуру та умови проведення платної державної реєстрації цих самих ресурсів. Очевидно, що під електронними інформресурсами маються на увазі також й інтернет-видання. Хоча напряму в наказі Червоненка про це нічого не сказано. За минулого уряду Януковича до цих ресурсів відносили i веб-сайти, а як зараз?
Судячи з переполоху в інтернет-середовищі після оприлюднення наказу в понеділок, там не мають ніяких ілюзій стосовно того, що це стосується i їх. Хвилюватися інтернетникам є чого, i справа не стільки в грошах, які слід сплатити за місце в реєстрі. Справа у можливій цензурі з боку влади. Адже в наказі чітко прописані умови, за яких можуть i не зареєструвати той чи інший інтернет-проект. А це i заклики до захоплення влади, порушення територіальної цілісності й недоторканності України, інформація, що дискримінує особу за ознаками політичних переконань, або що може зашкодити честі, гідності та діловій репутації окремих осіб, а також ненормативна лексика тощо.
Тобто, з одного боку, нібито все правильно i морально, а з іншого, як власник інтернет-сайту вбережеться від подібної інформації на форумах? I хто може визначати рівень моральної шкоди, завданий чиновнику в критичній інфорамції на «Українській правді», «Обкомі», «ОБОЗі» та інших інтернет-проектах? Звісно, що не пан Червоненко, а лише суд. До того ж, сайтів в Україні десятки тисяч, чи впораються реєстратори Мiнтрансзв’язку?
Мало того, реєструючись, слід правдиво вказати, який маєш обсяг інформації у байтах... Ті, хто спілкується з комп'ютером на «ти», добре знають, що це неможливо. I взагалі, такі реформи у зв'язковій галузі Мінтранс почав, навіть не порадившись з інтернет-спільнотою, що, безумовно, обурює останню. Як пише інтернет-газета «Українська правда», «автори не розуміють, що інтернет не закупорюється в банку.. Якщо навіть Червоненко введе санкції за нереєстрацію, протягом півгодини можна відкрити сайт за кордоном... Загалом підписаний Червоненком документ справляє гнітюче враження. Або він його не читав, або хоче стати ворогом Інтернету. Скріпивши своїм автографом цей наказ, майстерно зіграв сам проти себе — дав чудовий аргумент у руки Тимошенко, яка домагається від Президента Ющенка відокремлення від Мінтрансу сфери зв'язку. Слід попередити, що у цій війні проти інтернетників ніхто з політиків ще не вигравав. Останній раз виносили з поля бою Януковича, який захотів заблокувати сайт з анекдотами про себе».
Не дивно, що вчора від інтернет-спільноти України було надіслано відкритого листа Президенту Віктору Ющенку та Прем'єр-міністру Юлії Тимошенко про неприпустимість посилення тиску на свободу слова в мережі павутиння. У листі детально вказано низку внутрішніх неузгодженостей, суперечностей та умов наказу Червоненка, які неможливо виконати, називаючи цей документ не інакше як «кулуарне непрофесійне штампування», i вимагають його негайного скасування. У Мінтрансі поки що ніяк не коментують ситуацію, що склалася, посилаючись на те, що міністр у відрядженні.
ОЦIНКА
Микола Томенко, віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань:
— Світовий досвід засвідчує, що добровільна реєстрація електронних інформаційних ресурсів може бути встановлена в окремих випадках. Але більшість країн дуже обережно підходять до цієї проблеми, усвідомлюючи, що разом із запровадженням подібних нововведень можна встановити тотальний контроль за національним інформаційним простором, тим самим грубо порушивши права людини. Ні в якому разі не можна допустити цього... Така надзвичайно серйозна проблема, як запровадження реєстрації інтернет-видань, не повинна врегульовуватися підзаконними актами. Це повинно закріплюватися на рівні законів у сфері обігу інформації, причому тільки після тривалого і активного громадського обговорення подібної ініціативи.