Кажуть, людина найбільше пізнається за поведінкою в екстремальних ситуаціях. Згадану тезу сповна можна поширити на наших політиків та «екстрім», у який вони потрапили, — паливну кризу. Під впливом бензинового дефіциту багато хто «зірвався», відтак на поверхню вилізло чимало суперечностей, які донедавна воліли приховувати. Емоційно пережила кризу Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Зокрема, після позавчорашнього засідання уряду вона жорстко розкритикувала свого екс-конкурента в боротьбі за пост Прем'єра Петра Порошенка та першого віце-прем'єра Анатолія Кінаха.

Здається, хтось забув, на що перетворюється історія, коли повторюється. І якщо постійні блокування парламентської трибуни опозицією дратували навіть тоді, коли іншим способом привернути увагу до злочинних дій старої влади було неможливо, то що вже казати тепер, коли президію ВР щоранку оточують борці за права Бориса Колесникова й Івана Різака. От і вчора спікерові довелося на вимогу «блокадників» (СДПУ(о) та «Регіонів України» оголосити перерву, під час якої керівники фракцій і груп порадилися й вирішили, по перше, увімкнути трансляцію для молоді, яка, обвішавшись синіми стрічками, «повторювала історію» знадвору. А по-друге, вислухати есдеків та «регіоналів» i заслухати інформацію голови Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина Віктора Мусіяки.

Міністр юстиції Роман Зварич, попри свою нещодавню обіцянку публічно продемонструвати свої документи про вищу освіту, не збирається виставляти їх на розсуд громадськості й обмежиться передачею в секретаріат Президента та Кабмін. А все тому, що у них міститься «конфіденційна інформація». Якщо конкретно — там згадується адреса батьків міністра. А пану Зваричу не хотілося б, щоб хтось турбував 79-річного батька.

Короткий шлях від станції столичного метро «Арсенальна» до Маріїнського парку i будівлі Верховної Ради став учора геть політичним, як у недавні виборчі часи. Наліпки на стовпах, де міністра внутрішніх справ Луценка порівняно з Лаврентієм Берією, а 2005 рік — з 1937-м, або «А ты голосовал за оранжевых?», блакитні стрічки на металевих огорожах та деревах — все без власної фантазії i з наявним плагіатом. А ще, мовою «донецьких», чималенька порівняно з попередніми акціями «біомаса» під стінами парламенту з прапорами, гаслами, мегафонами. У день півфіналів «Євробачення» новітня українська опозиція скликала тисяч із п'ять молодих людей, які за певну платню повинні були продемонструвати Європі, що «не все так добре в нашому домі» після перемоги помаранчевої революції.

У квітні «УМ» писала, як рік тому Іван Чиж — тодішній і нинішній голова Державного комітету з телебачення та радіомовлення — продав перший поверх будівлі згаданого комітету, що на розі Хрещатика й Прорізної, фінансовій групі «ТІКО». Цю групу пов'язують з особою екс-віце-прем'єра Дмитра Табачника, котрий раніше був безпосереднім шефом Чижа. Тепер оборудка з приміщенням на тому місці, де колись працював «великий сліпий» Паніковський, відкрила очі й правоохоронцям. Як повідомили «УМ» у Генеральній прокуратурі, старший прокурор відділу захисту майнових та інших особистих прав і свобод громадян Т.Лякун, розглянувши матеріали перевірки щодо законності відчуження державного майна по вул. Хрещатик/Прорізна, 28/2 у м.Києві, порушила кримінальну справу.