Днями своє чергове зібрання провела Академія мистецтв України. Регламент цієї події нічим не вiдрізнявся від аналогічних зустрічей, а тому дехто після її завершення отримав новий статус, декому під час виступів колег довелося втягувати голову в плечі, рятуючись від критичних зауважень, були й персонажі, які благополучно продрімали у актовому залі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, де проходили збори.
Щодо першої категорії учасників зібрання, то це, безумовно, новоспечені академіки та членкори Академії мистецтв. Відповідні посвідчення цього року отримали актори Тетяна Назарова, Степан Олексенко, народний художник Володимир Прядка... Членкорами АМ стали Лев Венедиктов, Валерій Гайдабура, Марія Левитська, Олег Фіалко, Петро Чуприна, Сергій Якутович... Низка відомих митців були удостоєні Золотої та Срібної медалі Академії, нагороджені почесними дипломами, відзнаками тощо. «Багато нагороджених — із регіонів», — підкреслив президент Академії мистецтв Андрій Чебикін.
Традиційна доповідь президента Чебикіна мала, швидше, звітно-інформативний характер, критичні зауваження свого виступу автор, як на мене, звів до мінімуму. Андрій Володимирович розповів про роботу Академії та академіків за останній рік. Перелік видався справді вагомим: фестивалі, нові вистави, гастролі, наукові проекти та видання... Відзначив, що троє представників Академії мистецтв — Дмитро Гнатюк, Мирослав Вантух, Лев Венедиктов — стали Героями України. Маловтішною, за словами пана Чебикіна, є ситуація з фаховою мистецькою критикою. «Журналісти не замінять мистецтвознавців, а рецензія відмирає як жанр», — сказав він і запропонував усім ЗМІ ввести посаду театрального оглядача.
Не оминув увагою доповідач і конфлікт навколо театру імені Лесі Українки. Андрій Чебикін поінформував присутніх, що Президія Академії мистецтв звернулася до Президента України та Міністерства культури з проханням розібратися в цій ситуації. Свою стурбованість щодо російської драми висловлювали й інші учасники зборів.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
