У мене задзвонив телефон. Хто говорить? Президент

      «Телефонне право» — пережиток минулого. За нової влади такого, щоб Президент, Прем'єр, просто міністр чи ще хтось із «вищих світу цього» телефонував судді або прокуророві й «радив» звільнити або посадити ту чи іншу особу, в жодному разі не буде. У цьому нас до й під час помаранчевої революції запевняли майбутні можновладці, у цьому вони ж, уже ставши владою, переконують нас і тепер. І їм дуже хочеться вірити. Тому випадки на кшталт того, про який пише завжди безпристрасний сайт «Обком», щонайменше дивують.

      На День Перемоги до дачі Президента Ющенка зійшлися несподівані гості. Це були родичі й друзі колишньої голови смт Козин (Обухівського району столичної області) Валентини Горобець, яких глибоко обурило те, як з опальною (ще за часів минулої влади) пані Валентиною обійшовся відомий своєю, м'яко кажучи, упередженістю Печерський суд Києва. Річ у тім, що цей орган правосуддя «призначив» Валентині Іванівні, яку 4 травня затримала прокуратура, запобіжне взяття під варту терміном на два місяці. Чому не надто сліпа печерська Феміда розпорядилася саме так — вирішувати не нам. І не іншим гілкам влади, адже суд є суд, і якщо ми хочемо, аби він став чесним і неупередженим, треба й ставитися до нього відповідно. Хоча, звісно, жодні аргументи не змусять змиритися з несправедливим (щонайменше, на їхню думку) вироком суду родичів затриманої особи. Не змирилися й односельці пані Горобець, попрямувавши зі своїми протестами одразу до дачі Президента (вочевидь, через те, що Банкова огороджена, до того ж був вихідний). Тож коли після спільного з ветеранами поїдання солдатської каші задоволений Віктор Ющенко нарешті приїхав додому, на нього там чекали. Як завжди, співчутливо вислухавши пікетників, Президент перейнявся долею ув'язненої голови Козина й... набрав номер Генпрокурора Святослава Піскуна. І на очах (точніше, «на вухах») козинців попросив керівника ГП звільнити пані Валентину з-під варти. На ранок жінка вже була вільною, як птаха...

      Але навіть це ще не кінець історії. Збагнувши, як легко й просто можна добитися свого, всього лише постовбичивши під дачею глави держави, через кілька днів у Кончу-Заспу з'явилися тепер уже противники Валентини Горобець, які теж дочекалися Ющенка й виклали йому свою, природно, альтернативну точку зору на події. Можете не сумніватися: добросердий і справедливий Президент і її взяв до уваги, пообіцявши, що до маніфестантів приїде «губернатор» Київщини Євген Жовтяк, а Генпрокуратура пришле чесну людину, і разом вони «розберуться із ситуацією». Насамкінець В. Ю. запевнив: надалі все буде тільки «по закону».

      Ось так. Ми, звісно, не маємо жодних сумнівів у тому, що у Президента були якнайкращі наміри. І той факт, що Віктор Андрійович пообіцяв (заодно й за своїх підопічних) чинити тільки по закону, не може не надихати. Але навряд чи варто сподіватися законних вчинків від своїх підлеглих, якщо вони переконаються у невмирущості та всесильності так ним колись розкритикованого «телефонного права»... Водночас, заради справедливості, зауважимо, що такими темпами, пікетуючи й офіс, і помешкання, і ледве що не кожен крок Ющенка, громадяни відіб'ють у свого Президента будь-яке бажання прислухатися до їхньої думки.