У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Нацiональна телекомпанiя стала значно об'єктивнiшою. (Фото Данила IВАНIВА.)
«Нарешті можна зітхнути спокійно й думати про роботу, а не про те, як, не порушуючи вказівки «темників», бодай натякнути глядачам на правдивий стан речей», — кажуть одні. «За нової влади нам працюється значно гірше, ніж за старої, — буквально затикають рота!» — скаржаться інші. І поки перші представники тележурналістської спільноти надолужують згаяне й намагаються відновити зруйноване в часи «кучмізму» реноме, другі чіпляють на логотипи своїх телеканалів таблички «мовчати!» й ходять під стінами державних органів із гаслами й трунами. Хто з них має рацію?
Мабуть, кожен — по-своєму. А нібито нейтральну точку зору на зміни в електронному медіа-просторі після приходу до влади нової, даруйте за тавтологію, влади презентує Академія української преси, яка моніторить телеканали і, зокрема, випуски новин. Як стверджує керівник АУП Валерій Іванов, після президентських виборів події у засобах масової інформації «почали висвітлюватися по-новому, але повної відстороненості журналістів не спостерігається». Протягом 17 місяців «академіки» пильно стежили за інформаційними випусками на різних каналах і дійшли висновку, що в «післяреволюційний» період зміни таки сталися: новини висвітлюються «по-новому». Та не зовсім. За словами Іванова, всі канали загалом «позитивно ставляться до влади», але при цьому відрізняються у своєму ставленні до опозиції. І, відповідно, «немає того рівня збалансованості, який прийнято вважати стандартом демократичної журналістики».
Окрім того, президента АУП стурбували заяви держсекретаря Олександра Зінченка, який сказав, що не бачить перспектив для суспільного телебачення, та його заступника Маркіяна Лубківського про потребу укріплювати державні мас-медіа: «Це логіка мислення чиновників авторитарної держави. Мабуть, ці люди саме такою державою і хочуть залишити Україну», — вважає пан Валерій.
Загалом же ситуація, за результатами моніторингу Академії української преси, склалася така. Минулого місяця (тобто у квітні) на українських телеканалах простежувалася тенденція до зменшення кількості новин без посилань на джерело інформації і зростання кількості повідомлень, представлених двома точками зору.
Майже половину — 43 відсотки — від загального масиву повідомлень становлять внутрішньополітичні новини: найбільше орієнтований на внутрішні події канал «Тонiс» (67% від загальної кількості новин на каналі), а найменше — ICTV (31%).
Починаючи з лютого, зменшується кількість новин про Україну без посилання на джерело інформації: з 11% у лютому до 7% у квітні. Також з кінця минулого року, зазначає АУП, помітно зменшилася кількість повідомлень з особистими коментарями журналістів: з 89% у грудні 2004-го до 46% у квітні 2005 року.
Дві точки зору на події у квітні були представлені в 19 відсотках усіх інформаційних повідомлень (у березні — 21%). Фахівці АУП відзначають, що найбільше відповідати цьому правилу журналістської етики намагаються «Тонiс», «1+1», «Новий» та «5-й» канали. Серед політичних персон, яким телебачення приділяє найбільше уваги, лідирують Віктор Ющенко (хоча увага до нього знизилася до 22% у квітні проти 30% у березні) та Юлія Тимошенко (14% й у квітні, і в березні). При цьому діяльність Президента, відзначають експерти, у новинах подається однозначно, тоді як на діяльність Прем'єр-міністра найчастіше подано кілька точок зору. Також серед об'єктів пильної уваги журналістів були ув'язнений голова Донецької облради Борис Колесников — 13% та екс-прем'єр, а нині — лідер Партії регіонів Віктор Янукович, якому стабільно приділяють близько 7% уваги. У порівнянні з березнем, зазначає АУП, дисбаланс у доступі до ефіру між владою й опозицією трохи збільшився: частка загального синхрону опозиції в березні становила 18 відсотків, а у квітні — 15. Найопозиційнішими за цим критерієм телеканалами експерти назвали «Інтер» (він приділяє противникам влади 34% всього синхрону), «Новий канал» (27%), ТРК «Україна» (22%) та ICTV (22%).
Київська незалежна медіа-профспілка вирішила заснувати щорічний рейтинг ворогів української преси. «Наприкінці кожного року будуть оприлюднені імена людей, які завдали найбільше проблем українській пресі», — зазначив на прес-конференції голова медіа-профспілки Євген Глібовицький. Методику, за якою буде вираховуватися цей рейтинг, заплановано оприлюднити до річниці зникнення Георгія Гонгадзе.
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>
Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>
Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>
Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>