Переможець президентських виборів Віктор Ющенко лідирує зі своєю політичною силою і на виборах парламентських. (Фото Василя ГРИБА.)
Лідером парламентської виборчої кампанії, яка офіційно ще не почалася, однозначно є партія Президента Ющенка — «Народний союз «Наша Україна», у якій би конфігурації вона не виступала. Дані соціологічного опитування з цього приводу, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» і Київським міжнародним інститутом соціології, оприлюднила позавчора науковий керівник «ДІ» Ірина Бекешкіна.
При блокуванні з різними політичними силами «Наша Україна» може набрати від 27% до 29% голосів виборців. При цьому Партія регіонів Януковича може розраховувати на досить відчутний результат (до 20%) у блоці з СДПУ(о) Медведчука і ПСПУ Наталії Вітренко. «На мою думку, це межа, тому що ми прагнули втиснути в цей віртуальний блок усіх можливих партнерів», — відзначила пані Бекешкіна.
Також, за даними соціологів, можна напевно стверджувати, що 3-відсотковий бар'єр на виборах-2006 самостійно спроможні подолати Партія регіонів — 13,3%, «Батьківщина» Тимошенко — 10,7%, «Народний союз «Наша Україна» (якщо записати лідером Безсмертного) — 10,8%, партія «Наша Україна» Пинзеника — 8,3%. (При цьому опитувальники зауважують, що дві останні політичні сили на виборах, найімовірніше, виступатимуть разом). З хорошим запасом у парламент проходить Соціалістична партія Мороза — 7,4%, ще, хоча й катастрофічно розгубивши електорат, — КПУ Симоненка — 6,5%.
Сюрпризом для соціологів став рейтинг Прогресивної соціалістичної партії Наталі Вітренко, який раптово збільшився до 4,2%. «Очевидно, часта поява на екранах останнім часом запопадливої опозиціонерки прийшлася до смаку певній частинi населення», — вважає Ірина Бекешкіна.
Зберігають можливість самостійного входження у парламент Народна партія Володимира Литвина, а також Соціал-демократична партія України (об'єднана). Наразі ці потужні структури балансують на межі провалу. При цьому слід враховувати, що на парламентських виборах 2002 року есдеки набрали набагато менше голосів, ніж сподівалися, навіть маючи у своєму розпорядженні колосальні медійні й пропагандистські можливості.
Як повідомляє агенція «ЛігаБізнесІнформ», дослідження проводилося 14—24 квітня у всіх регіонах України.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
