Кримський прем’єр Кунiцин — один з найбiльших захисникiв острова. (УНІАН.)
Учора громадськість нарешті почула, що ж думає Президент України про невпинне будівництво росіянами дамби до нашого острова Тузла. Під час відвідин Дніпропетровського університету, відповідаючи на запитання журналістів, Леонід Кучма сказав: «Я не можу не розцінювати ці дії як недоброзичливі до України. Гарний сусід так не робить». Президент переконаний, що «механічного перетину кордону не буде». А якщо раптом? — запитали в гаранта-оптиміста журналісти. На це Леонід Данилович відповів крученим стилем, в якому, втім, відчувалася прихована погроза «недоброму сусідові»: «Неприємно відповідати на це питання, оскільки я не маю відповіді, якою будуть задоволені ті, хто почує цю відповідь».
Отже, нарешті, після півмісяця існування тривожної ситуації ми почули думку Президента. Втім залишається досі незрозумілим, чому Леонід Кучма не обговорює цю тему зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Упродовж року два президенти зустрічалися щонайменше 7 разів, мали багато телефонних перемовин, чому ж нині не погомоніти про Тузлу, бодай почути аргументи росіян?
Усі вірять, що до «найгіршого» справа не дійде. Найгірше — це відкритий силовий конфлікт, коли російська дамба, перетнувши по морю лінію кордону, упреться «носом» у наш острівець. Я особисто в це теж вірю. Вірю, не маючи для цього жодних підстав. Бо, за логікою, якщо насипають дамбу робiтники з Темрюцького району тільки для того, щоб нею захистити свої поля від замивання морем, то вони мусять знайти спосіб, аби заспокоїти українців, повідомивши, що дамба не перетне міждержавну межу. Якщо ж ініціатори дамби таких обіцянок не дають, то, очевидно, вони мають інші плани, тобто — дотягти косу до самої України. Як ставляться до цього в Москві? Чи готове російське керівництво відповідати за можливі жертви серед своїх співвітчизників, яким загрожує загибель, а то й каліцтво у сутичці з українськими прикордонниками? Чи сама ідея дамби не є провокацією, що має значно більшу мету, ніж захист козацьких посівів на Тамані від морських приливів?
Усі ці складні питання змушують згадати про тривожний пункт у новій військовій доктрині РФ, згідно з яким, Росія застерігає за собою право завдати превентивного удару по якійсь із країн. Чи не стане Тузла предметом для такого удару? До речі, дипломати країн НАТО, акредитовані в Україні, з тривогою стежать за ситуацією навколо острова, вважаючи ситуацію досить серйозною і потенційно навіть спроможною до виникнення українсько-російського локального збройного конфлікту. Цю інформацію «УМ» отримала з джерел, які не побажали цитування. Водночас посол США Джон Хербст днями прокоментував журналістам ситуацію, висловившись досить чітко: «Ми підтримуємо територіальну цілісність України. Ми також маємо добрі відносини як з Україною, так і з Росією і сподіваємося, що сусідні країни зможуть вирішити це питання позитивно і відповідально» (цитовано за УНІАН). США, нагадаємо, одна з країн «ядерного клубу», яка підписала Меморандум про гарантії безпеки України у зв'язку з добровільною відмовою нашої держави від своїх нуклеарних арсеналів.
Тим часом після невеликої позавчорашньої перерви російські самоскиди вчора знов кинулися до роботи. Відстань між краєм подовженої ними дамби і лінією держкордону, яку наші прикордонники завбачливо промаркували буями, скоротилася приблизно на півсотні метрів. Про це вчора повідомив депутатській делегації, яка за рішенням ВР відвідала острів, Віктор Назаренко, керівник Азовсько-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України. За його даними, на ранок п'ятниці між дамбою і кордоном залишилося приблизно 826 метрів. Наш кореспондент Наталя Лебідь, яка разом з десятьма депутатами відвідала Тузлу, розповіла телефоном з Керчі, що туман не дає можливості бачити, чи ведуться роботи на рукотворній косі. Українські прикордонники наразі продемонстрували парламентаріям свій арсенал і методи оборони державного кордону. «На демонстрації цієї акції я зрозуміла, що вона вельми нагадує мені 9 березня: щити, кийки, револьвери з гумовими кулями», — розповіла наша кореспондентка. Вогнепальну зброю «у разі чого», нагадаємо, нашим охоронцям кордону застосовувати в цьому випадку заборонено.
За демонстрацією навчань якимось чином (напевно, завдяки надпотужним біноклям) спостерігали російські будівничі. Дійство справило на них враження. Як сказав УНІАН представник фракції БЮТі пан Ситник, є інформація, що робітники на косі звернулися до російського керівництва з вимогою гарантувати їхню безпеку. Значить, таки дамбу не планується зупинити посеред протоки?
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
