Тестуючи каштани, створили… реактор

«Минулого року ми вперше заготовили невелику партію плодів каштана кінського з метою протестувати технологію переробки цієї доступної сировини, щоб випускати екстракт у чистому вигляді й додавати його в рідке косметичне мило, виробництво якого в нас налагоджене давно, — розповідає Іван. — Познайомившись у ході розробок глибше з унікальними речовинами, що екстрагуються з каштанів, ми дійшли висновку, що лужне середовище мила нівелює їхні діючі властивості. Тож ухвалили рішення шукати нові продукти, які не знижують, а підсилюють дію цієї рослини».

Поки що залишили екстракт спиртовим у чистому вигляді. Спирт, по-перше, є природним консервантом для сапонінів — основних діючих речовин каштану, що впливають на зміцнення судин. По-друге, при нанесенні на шкіру він сприяє швидкому проникненню активних компонентів до судин і тканин тіла.

«У шкірці й тканинах каштана міститься есцин та інші сапоніни — речовини, якими природа захищає плід від гризунів і шкідників, — пояснює Іван Дегтяр. — Саме ці сполуки мають лікувальні властивості. Вони давно відомі медицині та фармакології: екстракт каштану часто є складовою косметичних і лікувально-профілактичних засобів.

У ході тестування ми поєднували подрібнені каштани зі спиртом у різних пропорціях, пробували різну концентрацію спирту, температурні режими та тривалість екстракції. Експерименти дозволили не лише знайти оптимальну формулу нового продукту, а й створити креслення спеціального реактора для максимального вилучення корисних речовин із каштанів. Сподіваюся, вже до осені цього року реактор буде виготовлений і ми почнемо переробку плодів нового врожаю не в лабораторних, а майже в промислових масштабах».

За даними наукових досліджень, опублікованих Національним фармацевтичним університетом, лікувальна активність препаратів каштана кінського пов’язана з есцином, який має здатність підвищувати резистентність (міцність) стінок капілярів судин. Їх широко використовують для лікування та профілактики захворювань вен нижніх кінцівок. Але вони протипоказані при тяжких порушеннях функцій нирок та печінки, кровотечах, вагітності, у період грудного вигодовування.

Екстракт каштану, за словами Івана Дегтяря, пройшов базову санітарно-гігієнічну експертизу, що підтвердила його безпечність для зовнішнього застосування. Продукт є натуральним косметичним засобом, а не лікарським препаратом чи БАДом, тому клінічні випробування не проводилися. 

Екстракт має термін придатності 24 місяці з дати виготовлення за умови зберігання в захищеному від світла місці при кімнатній температурі. Ціна виробника — 210 гривень за 100 мл. 

Головна цікавість проєкту, що реалізується у Решетилівці, не лише у фінальному продукті, а в інженерному підході до переробки каштанів. Підприємство спроєктувало спеціальний реактор — мецератор, який дозволяє вилучати корисні речовини без термічного руйнування.

«Ще одна унікальна особливість каштану полягає в тому, що він, як горіх, на відміну від інших своїх родичів, зберігає поживні речовини не у вигляді олій, а у вигляді крохмалю (плоди містять його до 50 відсотків), подібно до злакових культур, — говорить Іван Дегтяр. — У північній півкулі плоди такого розміру з крохмальною природою представлені лише каштанами. І, власне, саме ці якості й зумовили розробку спеціального реактора для екстракції — мецератора».

Цикл виробництва екстракту виглядає як замкнена система й безвідходне виробництво. Протягом 14 днів каштанова крихта обертається у водно-спиртовому середовищі. При цьому активні речовини переходять у розчин без термічного руйнування.

 

Макуха, що залишається після екстракції, переробляється на сироп, який ферментується дріжджами. При цьому спиртові бактерії переробляють цукри на спирт і вуглекислий газ. 

«Спирт охолоджуємо й знову повертаємо у виробництво як екстрагент, а вуглекислий газ пропускаємо через розжарене деревне вугілля, отримуючи горючий чадний газ, — пояснює підприємець. — Це надлишкове тепло можна використовувати як у двигуні внутрішнього згоряння, що обертає генератор, так і для потреб громади, для обігріву приміщень».

За словами Івана, екстракція за допомогою спирту — суто його розробка. Великі підприємства зазвичай використовують для цього скраплені гази, переведені під тиском у рідкий стан. 

«Ми проводили тестування в 19-літрових бутлях, які виконували роль мініреакторів, — продовжує він. — Переконавшись в ефективності такого виду екстракції, подали комерційну пропозицію одній з вітчизняних компаній, яка виготовить обладнання з нержавіючого металу. Візуально воно схоже на промислову маслобійку, але ми додали ще парову сорочку для обігріву обладнання й приміщення, де воно буде встановлене».

Реактор розроблений як власне технологічне рішення для екстракції рослинної сировини. Він розрахований на переробку 10 тонн каштанів і працюватиме цілорічно. 

Окрім каштанів, підприємство експериментує з дикорослим тереном, який воно також почало заготовляти минулої осені. Новий продукт — 4-відсотковий яблучно-терновий оцет — виготовляється за класичною орлеанською технологією, тобто без пастеризації, з природним визріванням свіжого соку в нержавіючих діжках протягом майже семи місяців. 

У цьому купажі 90 відсотків яблучного соку й 10 — дикого терену, який містить високу концентрацію антиоксидантів. Оцет має благородний фіолетово-бузковий відтінок і збалансовану, легку пікантну смакову нотку.

«Яблучно-терновий оцет — справжнє джерело здоров’я, — дає йому характеристику Іван Дегтяр. — Регулярне ранкове вживання склянки теплої води з однією-двома ложками оцту пробуджує травлення (органічні кислоти допомагають шлунку швидко включитися в роботу), сприяє м’якій детоксикації, підтримує судини й капіляри завдяки рутину (вітаміну Р), захищає клітини від вільнорадикального окислення, насичує організм вітамінами».

Ферментований натуральний оцет під брендом «Адамівка» не є лікувальним засобом й відповідає всім вимогам до безпечності харчових продуктів. 

При дотриманні температурного режиму може зберігатися два роки й більше з дня виготовлення без втрати властивостей. 

Згідно з науковими дослідженнями, яблучний оцет має антибактеріальні, протигрибкові, противірусні властивості. А також покращує якість сну, регулює кров’яний тиск, знижує рівень цукру та холестерину в крові, поліпшує стан кісток та зубів. 

Однак лікарі не рекомендують пити яблучний оцет людям, які мають проблеми з нирками. Його не варто вживати вагітним жінкам. 

«Карбон Рецикл» зібрав відгуки про екстракт каштана кінського. Сотня охочих протестувати новий продукт могла безоплатно отримати його або на заводі, або замовити «Новою поштою». Ще частину у вигляді презентів отримали інтернет-замовники іншої продукції підприємства. 

«Це важлива частина культури створення продуктів: спочатку — досвід, потім — масштаб, — каже Іван Дегтяр. — Принцип проєкту — відкритість і чесний зворотний зв’язок. Оцінки зазвичай отримуємо через соціальні мережі, партнерські магазини та через прямий контакт зі споживачами». 

У планах підприємства також виготовлення ще кількох продуктів з каштановими компонентами. Зокрема, парфумованого лосьйону після гоління для чутливої шкіри з натуральною олією сандалового дерева. 

Майбутній реактор для екстрагування каштанів.

 

Розгядаються й інші ідеї випуску косметичних засобів. 

Тож «Адамівка» поступово формується як крафтовий виробник не лише харчової продукції, а й власної лінійки натуральної косметики. 

«Нам удалось досягнути максимального вилучення цілющих компонентів з дикорослих рослин, і в цьому сила наших продуктів, — наголошує Іван. — Водночас цей бізнес означає створення нового ринку збуту: дикорослі рослини, які раніше просто пропадали, підуть на виробництво корисних товарів для потреб українців. Досі посередники відправляли цілі чи подрібнені каштани як сировину за кордон. Скуповували у населення за безцінь і просто заробляли на цьому валюту. 

Як виробники ми зможемо приймати дикорослі плоди за цінами, вищими, ніж у перекупників. Це класичний кейс того, як локальна громада може створювати високотехнологічний продукт із доданою вартістю, використовуючи лише місцеві ресурси та інженерну думку. 

Наша бізнесова модель є нішевою за духом, але масштабованою за технологією. Вона може рости через розширення лінійки продуктів, збільшення обсягів переробки, реплікацію в інших громадах.  

Наш досвід можна легко скопіювати, адже сировинна база для переробки доступна абсолютно всім. Для запуску виробництва достатньо невеликих виробничих потужностей й кооперація з місцевими мешканцями. Сезонна зайнятість населення у заготівлі сировини дозволить йому отримувати додаткові доходи. У заготівлі та допоміжних процесах можуть бути зайняті десятки людей. Окрім того, виробництво потребує кілька постійних робочих місць». 

Чи стане переробка дикорослих рослин новою нішею для інших громад — покаже час.