Українці з боргами за «комуналку» понад 160 тисяч ризикують втратити житло: новий закон

7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №14005, відомий як «цифровізація виконавчого провадження».

 

Парламент об’єднав бази банків, нотаріусів та Міністерства внутрішніх справ з Єдиним реєстром боржників.

 

Тепер обмеження на розпорядження майном активуватимуться миттєво. 

 

Попри термін «автоматичне стягнення», закон не передбачає списання коштів без рішення суду. Процедура залишається наступною: спочатку — судовий позов, потім — відкриття виконавчого провадження, і лише після цього — автоматичний арешт активів.

 

Виконавці (державні або приватні) зможуть через оновлену автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) автоматично блокувати банківські рахунки боржника одразу після започаткування розгляду справи.

 

Система автоматично отримуватиме дані про майно, транспорт та доходи боржника з різних державних реєстрів (МВС, нотаріуси).

 

Відповідно, настає заборона на операції з майном: до повного погашення боргу блокуватиметься можливість продажу, дарування або переоформлення нерухомості та транспорту.

 

Судові рішення видаватимуться у формі електронних документів із цифровим підписом, що миттєво передаватимуться до виконання. 

 

Саме ця швидкість в ухваленні «дражливого» рішення викликала активну публічну дискусію з боку правозахисників, політичних сил (зокрема фракції «Батьківщина») та окремих місцевих органів влади, як-от Київрада, щодо створення нових підстав для стягнення житла.

 

Мін’юст наголошує, що поріг недоторканності житла не змінився. Квартира може бути стягнута лише у чітко визначених законом випадках — зокрема, якщо сума боргу за комунальні послуги перевищує 160 тисяч грн. Але критики  вважають, що цифровізація робить цей процес надто швидким і технічно невідворотним.

 

Крім того, запускається ланцюгова  реакція, адже одне судове рішення про борг призводить до  автоматичного блокування всіх рахунків, заборони на продаж авто та нерухомості.

 

Критики вважають це непропорційним заходом, особливо коли сума боргу значно менша за вартість заблокованого майна. Нарешті є занепокоєння щодо технічної вразливості системи.

 

Оскільки арешти накладаються миттєво через інтеграцію баз даних, будь-яка технічна помилка або шахрайський запис у кредитній історії може призвести до раптового і болючого блокування  рахунків і майна громадянина. 

І створює для нього ризик залишитися без засобів до існування.

 

А допоки  громадянин оскаржуватиме це рішення в судових інстанціях, закон передбачив для нього можливість користуватися сумою в межах двох мінімальних зарплат. І до ворожки не ходи — технічна реалізація цього механізму в банках може працювати зі збоями.

 

Звісно, автори закону, який є частиною реформ у межах Ukraine Facility Plan, вважають, що він спрямований на зменшення впливу людського фактора, швидке виконання судових рішень та усунення застарілої бюрократії.

 

Тож автори документа вказують на ключову норму законопроєкту  — автоматичне виключення особи з Єдиного реєстру боржників (для сум заборгованості до 10 мінімальних зарплат, що становить левову частку боргового навантаження) одразу після сплати заборгованості. Без необхідності додаткового звернення до державного виконавця.

 

Такий механізм значно спростить процедуру для громадян та зменшить навантаження на виконавчу службу. Саме на цьому наголошує заступник міністра юстиції Андрій Гайченко: «Ти сплатив — і ти вільний у всіх своїх правах. Тобі не треба шукати державного виконавця. Це особливо актуально для внутрішньо переміщених осіб: якщо ти живеш у Львові, а твій виконавець — у Херсонській чи Миколаївській області, і ще й пішов на лікарняний або звільнився. Як ти його знайдеш, щоб він натиснув кнопку, хоча ти вже все сплатив?».

 

Так, для боржників, особливо тих, хто зацікавлений приховати майно, тепер ця можливість практично зникає. Але серйозним недоліком можна вважати те, що закон не бере до уваги соціальні обставини українців в умовах війни, фінансове навантаження на пенсіонерів та переселенців. Масового виселення тисяч людей, про що кажуть критики, звісно, не буде, але соціальну напругу новий закон може створити.