Що не так з автором книги «Брама Європи» Сергієм Плохієм

Із релігійної літератури дізнаємося про частину янголів, які збунтувалися проти свого Творця.

 

Правда, щодо цього знайдеться не один Хома невіруючий. Але Божі плани людині не відомі.

 

Можливо, для такого от Хоми Бог допустив гріхопадіння подібне, але в масштабах Землі, у російськобольшевицькому виконанні.

 

Із мільйонами смертей, знищенням церков, священників й усього того, що трималося тисячами років на традиціях, пов’язаних із вірою в Бога.

 

Були посіяні зерна зла, поширені по всьому світу і які діють і по сьогодні. Класичним прикладом чого є Північна Корея. Вказані гріхопадіння відбуваються як свідомий вибір людей, янголів.

 

Паралельно діє подібний вибір, персональний для кожної людини. Свій вибір зробив й автор згаданої книги, примкнувши до антиукраїнських сил, автоматично залучився до сил зла, виправдовуючи його.

 

Підставою для такого твердження є численні «помилки», допущені в його книзі. Ні, це свідома дія, дипломатично названа Володимиром Сергійчуком помилками.

 

Невже автору книги бракувало знань доктора історичних наук, щоб назвати вибори «Золотого вересня» під дулами автоматів демократичними?

 

Про це живе пам’ять жителів Галичини і без учених звань, професорських посад (не розуміюся я на цьому). Можливо, ця пам’ять у декого притупилася, так ось свіжа подія, своєрідне дежавю, коли в такий же спосіб «голосували» мешканці Криму за приєднання до росії.

 

І знову-таки, під дулами автоматів «зелених чоловічків». Не знаю, наскільки це буде доречно, — нагадати крилаті слова другого президента України: «Так це ж було вже!». 

 

І тут автор книги напрочуд послідовний у своїх «помилках». Озброєні банди польських колоністів на Волині, — думаю, доктору історичних наук відомо, з якою метою їх поселяли.

 

Їм протистоять озброєні підручними засобами оборони місцеві українці. А от згідно з арифметикою згаданого доктора, жертв цієї «волинської різанини» серед поляків набагато більше, ніж українських.

 

Це все одно, що говорити про різанину білих колонізаторів, озброєних вогнепальною зброєю, з місцевими індіанцями, озброєними луками ті стрілами.

 

Свідомою «помилкою» є і применшення числа жертв Голодомору в Україні. Оспівування «народного месника» Івана Сірка, який рятує росіян від повного розгрому під Конотопом (моєї малої батьківщини). Вдруге він іде на порятунок росіян проти об’єднаних сил Петра Дорошенка і Брюховецького.

 

«Помилково» забуває згадати про внесок українців у світову скарбницю досягнень у різних сферах життя людства. Згадаємо «Пропалу грамоту» Гоголя, яку викрала нечиста сила. Я думаю, що тут є прямий натяк на грамоту Хмельницького із росіянами.

 

А яка сила, точно нечиста, змусила викреслити з карти розселення українських племен сьомого століття — білих хорватів? Нічого не сказано (принаймні мало) про землі, заселені вздовж усього сучасного кордону України тими ж українцями. Не має спокою та нечиста сила!

 

Словом, кожна «помилка» Сергія Плохія працює проти України. «Завдяки» їм, тим же тисячам плохіїв, ми програли війну з росіянами у сфері інформаційно-ідеологічній. А це заохотило росіян до війни з нами уже військової.

 

Я вірю, а отже надіюся на кінцеву нашу перемогу. І на черзі постане війна інформаційна. Нам потрібно буде, щоб на кожного умовного плохія знаходився десяток сергійчуків.