Мер Києва Олександр Омельченко. (УНIАН.)
Схоже, що «яма», яку «викопали» під Олександра Омельченка апологети його відставки з огляду на досягнення граничного для держслужбовця віку, вже стала занадто глибокою й небезпечною для міського голови. Спершу про те, що посаду голови Київської держадміністрації після свого 65-го дня народження Омельченко займає незаконно, заявив міністр юстиції Олександр Лавринович, а позавчора думку головного юриспрудента країни своїм рішенням підтримав і Печерський районний суд столиці.
Як повідомила агенції «Українські новини» Катерина Шаповал, — прес-секретар народного депутата Леоніда Черновецького (котрий, власне, і звернувся до правосуддя з обуренням «антизаконною поведінкою» міського голови), у рішенні мовиться: «Визнати неправомірною бездіяльність Кабінету Міністрів і невнесення з 9 серпня 2003 року Президенту України представлення про звільнення Олександра Омельченка з посади голови КМДА у зв'язку з досягненням ним граничного віку перебування на державній службі». Тим самим, «вироком» суду вимогу пана Черновецького про відставку Омельченка з посади голови міськдержадміністрації визнано законною.
Сам «порушник» офіційно на рішення станом на 15-ту годину вчорашнього дня ніяк не відреагував. Хоча, повідомили кореспондентові «УМ» у прес-службі КМДА, коли Сан Санич довідався про судову постанову, то сказав щось на кшталт: «Рішення суду є, але я залишаюсь на своїй посаді і не думаю її покидати».
Чим закінчиться «проблема-65» для Омельченка, залежить від Президента й Кабміну. І, можливо, Верховної Ради, позаяк учора у парламенті було зареєстровано законопроект про внесення змін до законопроекту «Про столицю України — місто-герой Київ». Автори проекту — Валерій Лебедівський і Володимир Бондаренко — пропонують парламенту покласти обов'язки голови Київської міської державної адміністрації на мера столиці. На практиці це означатиме, що та сама «яма», викопана «доброзичливцями» під Омельченком, заросте «природним» чином.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
