Блокадна Рада

      Розпочалося все з того, що близько 20 опозиційних нардепів заблокували трибуну, вимагаючи від президії перенести у перший рядок порядку денного розгляд законопроектів про парламентські вибори. Оскільки за планом це питання стояло десь унизу розкладу «голосувального» четверга, опозиціонери боялися, що до нього просто не дійдуть або знову «забалакають». І воно справді скидається на те, що «більшовикам» дано наказ «гальмувати» це питання якомога довше, хоча, за логікою, вони мали б вимагати запровадження пропорційної системи виборів якомога швидше, адже ця норма міститься у такій «жаданій» політичній реформі а ля Кучма.

      «Давайте ж розблокуємо політичну реформу!» — закликав колег народний депутат Олександр Турчинов, натякнувши на те, що більшість сама ж заважає якнайшвидшому втіленню в життя планів свого «Папи». Ага, так його й послухалися. Довелося спікеру оголосити перерву «на півгодини», аби проконсультуватися «погоджувальною радою» з керівників фракцій і розпочати «нормально працювати». Тоді працелюбний Володимир Михайлович іще не знав, що «нормально» попрацювати йому не вдасться принаймні до обіду. Перша перерва замість півгодини тривала понад 45 хвилин, після чого задоволений «досягнутою домовленістю» голова ВР оголосив про компромісне рішення фракційних керманичів: спершу Верховна Рада «розправляється» з уже оголошеним до розгляду законопроектом про прожитковий мінімум на 2004 рік, а після цього одразу переходить до розгляду проектів, які слід ухвалити у першому читанні (серед них — і «виборчі» закони).

      Але не так сталося, як того хотілося трудоголіку-спікеру. Слово взяв лідер соціалістів Олександр Мороз і заявив, що коли вони у Литвиновому кабінеті радилися, то ніхто не мав перед очима порядку денного. А коли опозиціонери повернулися до зали й у той «порядок» зазирнули, то вжахнулися — виявляється, законопроекти про вибори там стояли аж на 33-му місці! Ні, так діло не піде — вирішила меншість і стала наполягати на «найкомпроміснішому» варіанті: «Давайте розглянемо це питання не тридцять третім, а третім», — запропонував голова Соцпартії. «Е ні», — обурився спікер, який же це, мовляв, компроміс, якщо погоджувальна рада щойно вирішила зовсім інакше. Давайте, мовляв, швидше працювати — тоді за годину з усіма іншими питаннями розберемося й перейдемо до «вашого» законопроекту. Вочевидь, таким чином Володимир Литвин сподівався підвищити парламентський ККД й поставити рекорд у кількості ухвалених законів за одну годину сесійної роботи.

      Словом, у результаті спікеру довелося нещасним голосом оголосити чергову перерву — цього разу «на 15 хвилин» і на прохання фракцій «Регіони України» та Аграрної партії. Через хвилин 25 парламентарії знову зібралися у залі, і цього разу нібито все мало йти «як по маслу», бо, за словами Литвина, «цього разу домовилися остаточно й назавжди». До того, що одразу ж ставлять на голосування три питання — два останніх про першочерговий розгляд «пропорційних» законопроектів у різних варіантах, а перше й найголовніше — про продовження роботи парламенту на дві години, які були згаяні у процесі блокувань і переговорів.

      Однак на першому все й завершилося. Бо «працьовиті» парламентарії до 20-ї сидіти «на роботі» не захотіли й максимальна кількість голосів, відданих за цю пропозицію, становила «аж» 158. Причому з опозиційних фракцій повним складом за продовження засідання проголосували тільки соціалісти... Після цього обурений спікер заявив, що раз так, то не буде ніяких поступок, і всі спокійно приступили до обговорення прожиткового мінімуму. Тут особливих протиріч не виникло: всі зійшлися на тому, що проіснувати ні на 342, ні на 356 (останнє, власне, уряд і пропонував проголосувати) гривень неможливо, і закон успішно провалили.

      І ось тут почалося головне — після всіх протистоянь і блокад вирішено було все ж таки розглянути ті багатостраждальні виборчі законопроекти. Усього їх було три, і всі нібито пропонують обирати парламентаріїв тільки на пропорційній основі, себто за списками партій. Але це тільки на перший погляд. Перший проект, внесений групою народних депутатів «на чолі» з лідером депутатської групи «Народовладдя» Богданом Губським і постійним представником Президента у Верховній Раді Олександром Задорожнiм, дехто з опозиціонерів взагалі не вважає пропорційним. «Це суто мажоритарна система, на яку чомусь наклеєно етикетку «пропорційна», — обурюється «наш українець» Юрій Ключковський. Річ у тому, що згідно з цим законопроектом округ вважається загальнодержавним, проте кандидати все одно «іменні» — їх виставляють партії, а виборці голосують уже за конкретну особу. Таку систему, як виявилося, підтримують тільки 179 народних обранців, «проти» проголосували 95.