Час «Ч» у тугому тузлинському конфлікті невпинно наближається. Якщо вірити російській пресі, то під виглядом укріплення і захисту берегової лінії Тамані кубанці мають пристикувати свою дамбу до українського острова Тузла у Керченській протоці 25 жовтня. Їхньому стаханівському ентузіазму можна лише позаздрити: попри все, вдень і поночі (лише через нещодавній шторм вони добу відпочивали) понад 130 самоскидів продовжують завозити і вивантажувати на дамбу у 40 метрів завширшки кам'янистий грунт. Коли писалися ці рядки, до нашого кордону, що, нагадаю, пролягає приблизно за 200 метрів від Тузли, російським шляховикам залишалося якихось 900 метрів. Бездумний «кидок на захід» уже призвів до того, що швидкість морської течії в районі острова збільшилася до 7 метрів на секунду. Це неминуче, про що і попереджали фахівці, призведе до того, що, по-перше, керченський оселедець, пеленгас, осетрові та інші породи риб змінять свою міграцію і місця нересту. А по-друге, не виключається вимивання бурхливою течією берегів самої Тузли.
Утім невдача на «фініші» може спіткати і моторизованих кубанських козаків з їхніми далекоглядними планами. Перший серйозний шторм — і від творіння їхніх рук залишаться лише гіркі спогади, позаяк дамба не укріплюється палями. Таке зовсім не безпідставне припущення висловив на прес-конференції у Керчі її міський голова Олег Осадчий. Варто згадати мостобудівний досвід майже 60-річної давнини. Шторм і льодохід легко знесли потужний залізобетонний міст (його почали будувати за наказом Гітлера, а завершили вже за наказом Сталіна) між Керченським і Таманським півостровами навесні 1945 року. Тому й не зрозуміла Олегу Осадчому позиція сусідів по той бік протоки. Керченський мер кілька разів посилав телеграми на адресу адміністрацій Краснодарського краю і Темрюцького району ще на початку будівництва. Проте відповідей від них так і не отримав. Хоча для нього самого не є несподіванкою реалізація ідеї з дамбою: ще три роки тому козацькі організації Кубані заявили про претензії на Тузлу. Це й зрозуміло: хто володіє Тузлою, той володіє й Керченською протокою. «Ситуація на острові Тузла, — вважає Олег Осадчий, — це політичне питання, і його повинні вирішувати політики найвищого рівня». За його словами, у разі конфліктної ситуації, значних збитків може зазнати Керченський морський торговельний порт, якому належить Керченсько-Єникальський канал, що є джерелом зборів за проходження суден. Окрім того, на острові функціонує база відпочинку порту, де щорічно відпочивають близько 4 тисяч українців.
А поки що на острові, як розповів мені по телефону начальник прес-служби Азово-Чорноморського напрямку Державної прикордонної служби України майор Сергій Піддубний, тривають так звані тижневі навчання з вирішення питань охорони держкордону. До навчань залучені військовослужбовці місцевої 25-ї прикордонної застави 79-го Сімферопольського прикордонного загону, підрозділи морської охорони, спецпідрозділи та авіація ДПС. «Зелені кашкети» відпрацьовують взаємодію цих підрозділів з метою блокування острова і недопущення на нього порушників кордону. Ними також підготовлені радіозвернення і плакати російською мовою на кшталт: «Предупреждаем, мы вынуждены применить законные меры физического воздействия!», «Внимание! Вы нарушаете государственную границу Украины!», «Вы приближаетесь к границе суверенной Украины! Остановитесь!», «Наши народы не должны враждовать! Остров Тузла является украинской территорией!».
Тим часом сьогодні на Тузлу вилітає група депутатів Верховної Ради України, в якій є і БЮТівці, і комуністи, і «більшовики». Питання Тузли довело парадоксальну річ: українські політики є українськими політиками, і коли йдеться про територіальну цілісність держави, вони вміють діяти солідарно.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
