Час «Ч» у тугому тузлинському конфлікті невпинно наближається. Якщо вірити російській пресі, то під виглядом укріплення і захисту берегової лінії Тамані кубанці мають пристикувати свою дамбу до українського острова Тузла у Керченській протоці 25 жовтня. Їхньому стаханівському ентузіазму можна лише позаздрити: попри все, вдень і поночі (лише через нещодавній шторм вони добу відпочивали) понад 130 самоскидів продовжують завозити і вивантажувати на дамбу у 40 метрів завширшки кам'янистий грунт. Коли писалися ці рядки, до нашого кордону, що, нагадаю, пролягає приблизно за 200 метрів від Тузли, російським шляховикам залишалося якихось 900 метрів. Бездумний «кидок на захід» уже призвів до того, що швидкість морської течії в районі острова збільшилася до 7 метрів на секунду. Це неминуче, про що і попереджали фахівці, призведе до того, що, по-перше, керченський оселедець, пеленгас, осетрові та інші породи риб змінять свою міграцію і місця нересту. А по-друге, не виключається вимивання бурхливою течією берегів самої Тузли.
Утім невдача на «фініші» може спіткати і моторизованих кубанських козаків з їхніми далекоглядними планами. Перший серйозний шторм — і від творіння їхніх рук залишаться лише гіркі спогади, позаяк дамба не укріплюється палями. Таке зовсім не безпідставне припущення висловив на прес-конференції у Керчі її міський голова Олег Осадчий. Варто згадати мостобудівний досвід майже 60-річної давнини. Шторм і льодохід легко знесли потужний залізобетонний міст (його почали будувати за наказом Гітлера, а завершили вже за наказом Сталіна) між Керченським і Таманським півостровами навесні 1945 року. Тому й не зрозуміла Олегу Осадчому позиція сусідів по той бік протоки. Керченський мер кілька разів посилав телеграми на адресу адміністрацій Краснодарського краю і Темрюцького району ще на початку будівництва. Проте відповідей від них так і не отримав. Хоча для нього самого не є несподіванкою реалізація ідеї з дамбою: ще три роки тому козацькі організації Кубані заявили про претензії на Тузлу. Це й зрозуміло: хто володіє Тузлою, той володіє й Керченською протокою. «Ситуація на острові Тузла, — вважає Олег Осадчий, — це політичне питання, і його повинні вирішувати політики найвищого рівня». За його словами, у разі конфліктної ситуації, значних збитків може зазнати Керченський морський торговельний порт, якому належить Керченсько-Єникальський канал, що є джерелом зборів за проходження суден. Окрім того, на острові функціонує база відпочинку порту, де щорічно відпочивають близько 4 тисяч українців.
А поки що на острові, як розповів мені по телефону начальник прес-служби Азово-Чорноморського напрямку Державної прикордонної служби України майор Сергій Піддубний, тривають так звані тижневі навчання з вирішення питань охорони держкордону. До навчань залучені військовослужбовці місцевої 25-ї прикордонної застави 79-го Сімферопольського прикордонного загону, підрозділи морської охорони, спецпідрозділи та авіація ДПС. «Зелені кашкети» відпрацьовують взаємодію цих підрозділів з метою блокування острова і недопущення на нього порушників кордону. Ними також підготовлені радіозвернення і плакати російською мовою на кшталт: «Предупреждаем, мы вынуждены применить законные меры физического воздействия!», «Внимание! Вы нарушаете государственную границу Украины!», «Вы приближаетесь к границе суверенной Украины! Остановитесь!», «Наши народы не должны враждовать! Остров Тузла является украинской территорией!».
Тим часом сьогодні на Тузлу вилітає група депутатів Верховної Ради України, в якій є і БЮТівці, і комуністи, і «більшовики». Питання Тузли довело парадоксальну річ: українські політики є українськими політиками, і коли йдеться про територіальну цілісність держави, вони вміють діяти солідарно.