Олександр Чумак про ПДВ для ФОПів: Треба бити по схемах, а не по тих, хто працює під обстрілами

Невеликим підприємствам виживати під обстрілами і без електроенергії сьогодні досить непросто.

 

Але, окрім рашистських ракет і шахедів, до власників мікробізнесу прилетіла ще й «бомба» від Мінфіну.

 

Йдеться про рішення чиновників ввести обов’язковий ПДВ для ФОПів, які працюють за спрощеною системою оподаткування і мають річний прибуток понад мільйон гривень.

 

Останні вже оцінили перспективу і не приховують свого обурення.

 

«Замість того, аби нарешті витягти на світло мільярдні обороти операторів численних тіньових схем, — кажуть вони, — управлінці шукають способи поповнення бюджету за рахунок «білих спрощенців», які й так добросовісно платять податки».

 

Про нюанси непростої ситуації розповів Харківському пресклубу президент асоціації приватних роботодавців, член коаліції галузевих та бізнес-спільнот Харкова Олександр Чумак.

— Пане Олександре, у Мінфіні причину введення непопулярної норми пояснюють пропозицією МВФ розробити стратегію, яка допоможе збалансувати доходи бюджету. Відповідно, чиновники розводять руками. Мовляв, ми тут ні до чого. Це все вимоги міжнародних фінансових інституцій. Така позиція викликала хвилю занепокоєння у підприємницьких колах, після чого з’явилися розмови про можливість підвищення порогу доходів для ПДВ з одного мільйона до двох, а то й чотирьох. Дискусія ще триває, але було б цікаво дізнатися про те, як саме складається діалог бізнес-спільноти і влади. Вас чують?

 

— Ми дійсно часто чуємо, що ПДВ для «спрощенців» — це непохитна вимога МВФ. Проте директорка-розпорядниця фонду Крісталіна Георгієва визнала, що стратегія доходів базувалася на припущенні про завершення війни до кінця 2025 року. Вона заявила: «Нам потрібна програма, яка ґрунтується на реаліях сьогодення».

 

Це якраз і є ключ до модернізації наших домовленостей. Маємо пропонувати МВФ не популістські рішення, а системне наведення ладу в державних фінансах. Якщо влада хоче модернізувати угоди з партнерами, то треба пропонувати не «косметику», а системні компенсатори. Це доросла розмова про доходи бюджету.

 

Тобто вимога МВФ про розробку стратегії дійсно була, але ця історія почалася у 2021 році. Тобто ще до початку повномасштабного вторгнення. Цей документ був розроблений і прийнятий на початку 2024 року. Ми брали дуже активну участь у запереченні, зауваженні й намаганні внести зміни до стратегії, але через низький рівень комунікації з боку Міністерства фінансів наразі маємо те, що маємо. Її було прийнято.

— А хто з ким не йшов на діалог?

 

— Скажу так. У 2024 році на сайті Кабміну була розміщена петиція про перегляд національної стратегії доходів, яка набрала 25 тисяч голосів. Кабмін на неї відповів, де чорним по білому було написано: перший крок — це повне перезавантаження Державної податкової і Державної митної служб. Друге — це повернення довіри платників податків до держави. І третє — це заходи фіскального і адміністративного впливу. Тобто лише третій крок — це внесення якихось суттєвих змін до оподаткування. 

 

— Перші два, найголовніші, традиційно десь загубилися.

 

— Звісно. А комунікація була така. На Різдво, 25 грудня, Мінфін вирішив провести презентацію своєї пропозиції. Ми зібралися в режимі онлайн і почали пояснювати, чому ПДВ не можна запроваджувати. У відповідь заступниця міністра прямо сказала: «Дивіться: або ви нам допомагаєте, або ми все одно це приймемо».

 

Після такого «запрошення до співтворення» будь-які розмови про партнерство держави й бізнесу виглядають як невдалий жарт. Однак проблема навіть не в податку, а в цілях, методі й ціні, яку пропонують заплатити найменшим. Скажу чесно, це серйозно всіх тригернуло.

 

— Але ж вам, напевно, запропонували і якісь «плюшки» для компенсації матеріальних і моральних збитків?

 

— Так. Нам презентували шість чи сім інструментів, які мають полегшити ФОПам життя. І тоді я їм поставив дуже просте запитання: «А чому оце все не можна було ввести для тих, хто вже є платником ПДВ?».

 

А далі необхідно сісти і детально прорахувати пропозицію, тому що аналіз регулятивного впливу, який надав Мінфін до проєкту закону, викликав багато запитань. Зокрема, при розрахунках витрат вони забули помножити дані на тисячу й отримали цифру 1 мільйон 200 замість 1 мільярд 200.

 

Зокрема, не були враховані витрати бізнесу на впровадження додаткового бухгалтерського обліку і багато чого ще. А коли усе знову порахували аналітики, то виявилося, що загальні витрати бізнесу після нововведення становитимуть 115 мільярдів гривень, тоді як доходи бюджету можуть зрости всього лише до 40 мільярдів. При цьому є величезний ризик тінізації і дроблення вже маленького бізнесу, який скаже: «Вибачте, у нас величезні витрати. Ми повинні їх якось оптимізувати».

 

— А скільки ФОПів потраплять під цю норму?

 

— Мінфін називає цифру 600 тисяч. Це більш ніж третина від усієї кількості «спрощенців». Ідеться про підприємців з річним доходом від мільйона до двох. Усі вони стовідсотково без будь-яких проблем повернуться до мільйона. Тобто частину обороту не будуть показувати, зареєструють ще по одному ФОПу і вийдуть з цієї проблеми. Але, як-то кажуть, навіщо примушувати людей «мутити»? Повернення платників податків — це взагалі історія дуже довга.

 

Щоб не чіпати «білих спрощенців», не потрібно вигадувати міфічні надходження в 40 мільярдів гривень. Потрібно взятися за те, що реально з’їдає бюджет: за тіньові ринки підакцизних товарів, контрабанду, «сірий» імпорт і маніпуляції з митною вартістю, корупційні закупівлі, використання ФОП як прокладок для великого бізнесу. Це реальні резерви і справедливий шлях: бити по схемах, а не по тих, хто працює під обстрілами. Це дасть ефект, що в рази перевищить посилення тиску на ФОП.

 

Тобто, треба запроваджувати інструменти боротьби з тими, хто використовує спрощену систему оподаткування для махінацій і для зменшення сплати податків. Наприклад, контрабанда має понад 100 мільйонів на рік. Контрафактна, тютюнова і підакцизна продукція — близько 50 мільярдів на рік і так далі.

— З цього можна зробити висновок, що для збалансування бюджету була обрана найменш захищена усілякими схемами жертва, яка не має лобістських можливостей в уряді чи Верховній Раді. Причому завданий «білим спрощенцям» удар буде збитковим не лише для них, а й для держави? Та й справді, не воювати ж чиновникам з контрабандою і скрутками? Це як рубати гілку, на якій годуєшся. Згодиться й остання сорочка незахищених...

 

— Саме так. Причому в умовах МВФ стоїть вимога збалансувати доходи бюджету. А ввести ПДВ взяла на себе зобов’язання Україна. Цей крок хибний, оскільки всі аналітики й експерти одноголосно кажуть, що держава проголошені 40 мільярдів не отримає.

 

Резонно виникає запитання: а що ми далі будемо пропонувати й обіцяти МВФ? Тому ми пропонуємо модернізувати співпрацю з міжнародними партнерами, переглянути національну стратегію доходів і сказати чесно: «Вибачте, коли ми починали розробляти в 2021–2022 роках цей документ, то ще не розуміли реальних безпекових умов. Тоді у нас було бачення, що через два роки війна закінчиться. А зараз говоримо чесно: ніхто не знає, коли закінчиться війна».

 

Сказати це треба саме зараз. Так, це будуть тяжкі, складні переговори, але Мінфін мусить на них піти.

 

— У бізнесової спільноти вже є план, як підштовхнути міністерство до таких кроків?

 

— Саме цим ми зараз і займаємося. У нас триває адвокаційна компанія, яка складається з декількох напрямів і точок докладання зусиль. Петиція — це один з напрямів, який дозволив тему ПДВ для спрощенців підняти в топ економічних тем. Інколи є тижні, коли вона виходить на перше місце.

 

Той факт, що петиція набрала 25 тисяч голосів, змушує Мінфін відповісти на неї. І це знову піднімає тему. Ми також працюємо над внесенням своїх пропозицій, які до міністерства надходять з різних регіонів.

 

Далі будемо супроводжувати подальші дії Мінфіну в поданні законопроєкту до Верховної Ради. Ми вже бачимо, що деякі народні депутати відкрито заявляють про свою відмову за нього голосувати. У нас є також дуже крута підтримка в особі голів громад.

 

— До речі, чому від громад немає такого ж потужного спротиву, як від підприємців? Вони ж неабияк постраждають від ПДВ для ФОПів?

 

— Навпаки. У нас є дуже класна і потужна підтримка від Асоціації прифронтових міст та громад, яку очолює харківський міський голова Ігор Терехов. Відбулася також конференція Асоціації прифронтових міст та громад. І там 300 голів підписали звернення до Кабінету Міністрів щодо незапровадження цієї норми. Ми звернулись до Харківської міської та обласної рад з відповідним зверненням і маємо надію, що вони теж ухвалять відповідне рішення. Інші місцеві ради також звертаються з цього питання до Кабміну.

 

Запровадження цієї норми неприпустиме. Візьмемо хоча б великих донорів, які надають міжнародну технічну допомогу з відновлення. Це гранти. У них у договорах прописано заборону постачання товарів і послуг з ПДВ. Це означає, що ті маленькі організації, які допомагають громадам, займаються евакуацією, забивають вікна, опікуються ВПО і ветеранами, змушені будуть шукати тих, хто продасть їм послуги (товар) без ПДВ.

 

Ще один шлях — зареєструватись платником ПДВ. Але це автоматично збільшить для благодійної організації її витрати. Ба більше, в усіх маленьких магазинчиках, перукарнях, кав’ярнях біля вашого дому, де ви звично купуєте товари і послуги, з 1 січня усе стане різко дорожчим, щонайменше на 20 відсотків. Ваші доходи при цьому навряд чи помітно зростуть.

 

Зараз також з’явилися розрахунки про можливість підвищення ліміту за ПДВ до 6 мільйонів. Але зміна порогу не замінить реальні реформи, направлені на боротьбу з контрабандою та іншими тіньовими схемами.

І ще один важливий момент.

 

Нині ми стоїмо на переломі, коли можемо якось потихеньку почати розвиватися. Але запровадження ПДВ — це буде як удар обухом по голові. Тому нам треба всім зібратись і не допустити зародження цієї дурні. Підприємці вже готові до рішучих дій.

 

P. S. Поки інтерв’ю готувалося до друку, багатообіцяючу новину повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко: «Найчутливіші питання програми МВФ — оподаткування ФОПів. Тут важливі деталі. У роботі з МВФ ми домовилися про підвищення порогу впровадження ПДВ для ФОП до 4 млн грн — це максимальний чинний у Європі рівень ПДВ на товари. Таким чином, ці зміни не стосуватимуться 2/3 усіх ФОПів».

 

Ну що ж, як казав наш великий класик: «Борітеся — поборете».