Ухвалене в останню хвилину в грудні компромісне рішення має на меті закрити передбачуваний дефіцит фінансування України на 2026-2027 роки на суму 140 млрд євро. Але — не потреби України для перемоги.
Перший транш має бути виплачений Києву на початку квітня, але план мають схвалити Європейський парламент та Рада ЄС.
Європейці зрозуміли непередбачуваність Трампа, який сьогодні впевнений, що Україна хоче миру, а завтра — що росія.
Українці також запам’ятали спроби притримати вже оплачену американську зброю чи інформацію.
Тож рішення ЄС про 90 млрд ухвалено з урахуванням того, що війна не закінчується, а США й надалі будуть непередбачуваним партнером.
«Сполучені Штати за Трампа, — пише відомий британський економіст Тімоті Еш, — схоже, в буквальному сенсі хочуть заробити на війні, змушуючи Європу й Україну витрачати великі суми на закупівлю американської зброї».
Європейці здивували, адже знайшли чималенькі кошти, незважаючи на те, що ідея про використання заморожених активів російського центробанку (210 млрд євро) так і не була втілена.
Рекордні 60 млрд планують направити на військову допомогу Україні. Військові витрати мають розподілятися за так званою каскадною системою.
На першому етапі перевірятиметься, чи є необхідне озброєння в Україні, ЄС чи одній з країн Європейської економічної зони (ЄЕЗ).
Якщо такі поставки не будуть можливі, зброя закуповуватиметься у третіх країн, наприклад у США. По-простому, європейці теж не проти трішки заробити на війні в Україні.
Тільки третина з 90 млрд, а саме 30 млрд, буде спрямована до бюджету України. Це трохи напружує, адже в бюджет очікували більше грошей, але, з іншого боку, та частина українського кошторису, яка витрачалась на закупівлю озброєння, тепер зможе бути переорієнтована на інші витрати.
Минулого року ми теж закривали потреби в дефіциті фінансування та отримали $52,4 млрд міжнародної допомоги. Більшу частину — за програмою ERA, тобто відсотків від заморожених російських активів, ще $ 12,2 млрд — від програми Ukrainian Facility (але недоотримали дуже потрібні $3,6 млрд через невиконання умов програми. — Ред.).
За оцінками МВФ, фінансовий дефіцит України на 2026—2027 роки становить $63 млрд навіть з урахуванням вже підтвердженої допомоги. Очевидно, що 30 млрд євро не покриють ці потреби.
Від програми ERA залишилось $12 млрд на 2026—2027 рр., тобто приблизно 40% від потреб у фінансуванні на поточний рік (а це майже $15 млрд) було профінансовано наперед.
Знову передбачається, що інші західні союзники — не США і не члени ЄС — внесуть додаткові кошти, щоб скоротити розрив, що залишився. Це Велика Британія, Канада, Норвегія (яка вже взяла на себе зобов’язання на $8 млрд тільки на 2026 рік), Австралія, Нова Зеландія, Японія, Південна Корея тощо.
Загалом усе виглядає можливим: фінансові розриви поступово закриваються. Але… «З урахуванням того, що проголосований бюджет не враховує 300 млрд грн на оплату військовим, зрозуміло, що буде ще потреба в $5-7 млрд», — нагадує фінансовий експерт Андрій Шевчишин.
Ми знову змушені шукати додаткове фінансування. Виникають перспективи нового чотирирічного плану МВФ, який Україна могла б отримати вже в лютому. Головне — не забувати, що майже всі програми фінансування прив’язані до програми МВФ і членства в Європейському Союзі.
Поговорити про це приїхала до Києва очільниця МВФ пані Кристаліна Георгієва, яка сподівалася особисто почути від представників влади про стан справ.
Під її приїзд депутати Верховної Ради показово провалили всі «непопулярні» законопроєкти, які водночас є частиною співпраці з МВФ і з ЄС. Закриття дірок у детінізації, оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, відклали на невизначений час. Хіба що річний бюджет прийняли та уряд погодив новий трудовий кодекс, який має замінити архаїчний іще радянський.
Без варіантів: уряд змушений буде шукати додаткові компенсатори фінансування, тож непопулярних рішень не уникнути. У планах на цей рік — скорочення дефіциту бюджету порівняно з 2025-м з 24,3% ВВП до близько 18,4-18,5% ВВП.
Девальвація виступить частковим компенсатором майбутньої нестачі бюджетного фінансування — всі розрахунки базуються на курсі 45,7 грн за долар. Ймовірно, цього має бути достатньо, щоб МВФ схвалив нову програму розширеного кредитування, і дірки в кошторисі будуть закриті.
Це плани поточні, а як щодо стратегічних? Тімоті Еш, наприклад, зазначає, що «нинішні щорічні витрати на підтримку України на суму близько $100 млрд від початку повномасштабного вторгнення лише дають їй змогу утримувати оборону. У ті періоди, коли українці переходили в наступ, обсяги фінансування доходили до $12,5 млрд на місяць, тобто близько $150 млрд на рік. Саме такі кошти необхідні, щоб в України з’явилася реальна перспектива перемогти».
Експерти визнають: без використання заморожених активів центробанку росії це практично неможливо. Що вражає: інколи фінансові аналітики мислять набагато рішучіше, ніж політики.
«Найефективніший і найпростіший спосіб закінчити цю війну — це профінансувати перемогу України», — вважає Еш. І додає: «А отже, ЄС усе одно доведеться повернутися до питання використання заморожених активів ЦБР для підтримки України».
