Кейс яхти віктора медведчука. Ексочільниця АРМА Олена Дума подає до суду на журналіста-розслідувача Михайла Ткача

Розкішна яхта віктора медведчука Royal Romance знову випливла в медійному просторі.

 

Колишня очільниця Агентства з розшуку та менеджменту активів Олена Дума розмістила на своєму ютуб-каналі відео, в якому апелює до журналіста Михайла Ткача.

 

Предметом спору стала ситуація навколо арешту та спроб продажу судна проросійського олігарха, що давно отримав статус державного зрадника.

 

Пані Олена представила свої аргументи, назвавши матеріал журналіста-розслідувача таким, що містить «маніпуляції» і «фейки».

 

Свою ділову репутацію вона має намір захищати в суді.

Royal Romance була арештована ще на початку повномасштабної війни. Фактично йдеться про такий собі палац на воді з басейнами і ресторанами, де все оздоблено червоним деревом, шкірою крокодила й предметами мистецтва.

 

Довжина судна — 92 метри, ширина — 27. За цей актив Україна могла б отримати 130 мільйонів доларів, які мали б надійти на потреби ЗСУ. Але яхта й досі не продана.

 

Цей факт ліг темною плямою на репутацію всієї нині чинної вертикалі влади, тому в медійному просторі час від часу з’являються відео, автори яких прагнуть відбілити одних чиновників, заплямувавши інших.

 

Розслідування Михайла Ткача, можливо, — з цієї ж серії. Журналіст, за словами Олени Думи, намагається показати позитивну роль офісу генерального прокурора в історії з продажем. Але вона сама вважає цей правоохоронний орган головним винуватцем у тому, що яхта й досі не знайшла свого покупця.

 

Для доказу ексочільниця АРМА навела п’ять фактів, які, з її точки зору, спростовують висновки автора. Перший з них стосується ось такого твердження.

 

«У квітні 2022-го яхту передають в управління АРМА, — йдеться у відеорозслідуванні. — Суд передав арештовану яхту медведчука Агентству з розшуку й управління активами. Тепер орган може її продати, а виручені кошти — спрямувати до держбюджету. У свою чергу офіс генерального прокурора тоді зазначив, що процедуру затягувала АРМА».

 

Цей закид Олена Дума назвала першою маніпуляцією. За її словами, Національне агентство не могло реалізувати арештований актив, оскільки в Україні ще не існувало правил щодо продажу такого майна за кордоном.

 

«Ткач також стверджував, що офіс генерального прокурора спільно з Кабінетом Міністрів України у травні 2023 року напрацював проєкт змін до відповідних нормативно-правових актів, — каже вона. — А де ж доказ про ось такий документ? Де він був опублікований? Чому ж вони його не вносили з 2022 року? Бо насправді його просто не існувало. То що ж це за розслідування таке? Чи завдання було відбілити генпрокурора?».

 

За словами Олени Думи, реальність зовсім інша. «Я прийшла на посаду 1 липня 2023 року, — каже вона. — Вже до 14 листопада цього ж року, тобто за три місяці, ми розробили, погодили, ухвалили з урядом цей порядок.

 

Зрозумілі правила, як продавати яхти, будинки, літаки українських корупціонерів, держзрадників й інших злочинців за кордоном. Це був прецедент для всіх активів, виведених злочинцями.

 

Йдеться про майже 100 млрд доларів Сполучених Штатів Америки. Тобто повторюю ще раз, законодавчі зміни відбулись лише після мого призначення, але Ткач це умисно уникає».

 

Другою маніпуляцією журналіста Олена Дума називає звинувачення у запізнілій активності Агентства. «Цікаво, що АРМА почала бити на сполох у грудні 2024 року, — повідомив він. — Через 8 місяців після того, як яхту ледве не було повернуто медведчуком фізично».

 

Ексочільниця Агентства з таким твердженням не згодна і для доказу навела список виконаних робіт. «Після схвалення урядом порядку про продаж були: огляд, міжнародна комунікація, робочі наради і делегації АРМА з судами і мін’юстом Хорватії, — каже вона. — Зміна прапора та реєстрація судна за Україною — вперше в історії. Включення запису в міжнародний реєстр Великої Британії, проведення конкурсу і визначення організатором торгів з продажу найвідомішої у світі компанії з Нідерландів, а згодом і Сполучених Штатів Америки».

 

Цей список можна продовжувати далі, оскільки битва за актив проходила на тлі шаленого спротиву медведчука й армії його адвокатів. На допомогу АРМА приходили фахівці військової розвідки України, СБУ, МЗС, завдяки чому вдалося домогтися нового судового рішення і продажу судна. Далі слідувало повторне коло легалізації рішення суду і внесення Агентством 14 запитів до колишнього генерального прокурора України, а згодом і заяви в НАБУ.

 

Кожна процедура вимагала часу, терпіння і високої правової кваліфікації. Усі документи, що підтверджують сказане, пані Олена продемонструвала на відео.

Третя маніпуляція, на думку пані Олени, стосується спроб викрадення Royal Romance. Не знайшовши способу повернути судно юридичним шляхом, команда медведчука зважилася на відвертий злочин. 

 

«Ткач правильно каже, що яхту врятували. Я розділяю цю позицію. Але він бреше, що медведчук просто намагався, адже спрацювали служби, — вважає вона. — У травні 2024 року семеро росіян намагалися викрасти яхту, але служби військової розвідки разом із хорватською поліцією їх зупинили, депортували. Усе законно і за міжнародними правилами. Михайле, а як тоді з вашими звинуваченнями чи припущеннями? Якщо вірити, то правоохоронці Хорватії мали б її за гроші відпустити чи як?».

 

До речі, за свою улюблену і дуже дорогу іграшку кум путіна почав і продовжує битися з весни 2022 року, створюючи перепони в міжнародних судах. Для цього найняв найвідомішу юридичну компанію США і 500 юристів з морського права.

 

«Уявіть, я, мій заступник і юрист проти армії адвокатів медведчука, — пригадує пані Олена. — Вони реєстрували фальшиві прапори в офшорах — Каймани, Мальта й інші, — щоб оскаржувати продаж. Робили фальшиві угоди, наприклад, з Інкіним, ніби медведчук подарував яхту заднім числом. Хоча фінансових операцій за цією угодою не було. Схему вигадали для маніпуляції проти реалізації агентством яхти».

 

Щоб цьому протистояти, фахівці Агентства внесли зміни до постанови уряду, передбачили можливість визнавати АРМА тимчасовим власником з можливістю отримувати на такі судна свідоцтво про національність України та встановлення українського прапора. В лютому 2024-го уряд вніс зміни до постанови, і АРМА стало тимчасовим власником уперше в історії України.

Та сама яхта віктора медведчука.

 

«Ми зареєстрували прапор через державну адміністрацію судноплавства і внесли в реєстр у Великій Британії, — каже Олена Дума. — Це міжнародний морський реєстр. Проте й тут ми зіштовхнулися зі спротивом, де мені радили сісти за стіл переговорів. Увага! З медведчуком».

 

В історії боротьби АРМА за вартісний актив були й епізоди, за якими, можливо, колись буде знято захопливий блокбастер. Принаймні ексочільниця Агентства у своєму відео вже надала реальні факти для потенційного сюжету.

 

А діло було так. Наприкінці лютого українська делегація приїздить у порт оглянути Royal Romance перед продажем. На судні тоді ще майорів прапор Малайзії. Там на наших представників уже чекали адвокати медведчука.

 

Їхній спротив був наполегливий і настирний, але й наші зі свого боку не спали. Окрім представників Агентства, сюди прибули фахі­вці офісу генерального прокурора України, знімальна група ТСН, а також хорватські фахівці.

 

Адвокати медведчука забороняють зйомку, пояснюючи це тим, що на відео можуть потрапити інші яхти. Насправді ж видалення інформації було пов’язане з тим, що перші дві години представники кума путіна чинили спротив і хотіли, аби ніхто не дізнався, наскільки наполегливо вони забороняють спеціалістам виконувати свою роботу.

 

Ця історія потрапила до кадрів ТСН. «Ось хорватський суддя фіксує недопуск української делегації на судно, — йдеться у відеосюжеті. — За всім спостерігає поліція. Згодом приїздить ще й морська поліція. Суддя просить принести сходи, щоб із них можна було піднятися на яхту, на що капітан погрожує, що скине ці сходи в море. Суддя заявляє капітану, що за відмову пустити українську робочу групу на яхту на нього чекатиме арешт. Заступник голови з питань євроінтеграції Арма Грігол Катамадзе переконує: без відеофіксації проведення огляду активу неможливе».

 

Яхту тоді оглянули. Після побаченого суддя Хорватії промовив фразу, яка стала крилатою і звучить мов вирок. «Ось тепер я розумію, що означає корупція по-українськи».

 

З того часу, на жаль, нічого не змінилося. І не лише в плані корупції, а й у тому, що державний зрадник медведчук і досі ламає українських чиновників через коліно, а ті, схоже, і не проти «ламатися». По докази далеко ходити не треба, адже яхта й досі не продана.

Четверта маніпуляція, за словами Олени Думи, стосується дискусії на тему, хто платить за перебування яхти в хорватському порту.

 

«Якщо не платить Україна за начебто націоналізовану Україною яхту кума путіна, — розмірковує автор відеорозслідування, — не платить Хорватія, де всі ці роки і перебуває яхта, то це означає, що кум путіна віктор медведчук може продовжувати сплачувати за обслуговування своєї яхти».

 

«Це брехня, — обурюється ексочільниця АРМА. — Ткач каже: «Медведчук платить». На чому ґрунтується це твердження? Санкції Євросоюзу забороняють платежі від нього».

 

Журналіст-розслідувач також повідомив, що в АРМА самі не знають, хто за що платить, тому зверталися по роз’яснення до МЗС України.

 

«Ткач насміхається, але це була наша робота, — апелює до нього пані Олена. — Ми захищали Україну від рахунків за утримання з 2022 року. Ткач знав, але вибрав насмішки, а не правду. Ми навмисне запитували, щоб захистити Україну. Все законно. Ткач ігнорує це і стібається з наших запитів».

 

І ще одна маніпуляція — основна. «Дума і АРМА переконують, що винен офіс генерального прокурора України, який на той момент очолював Андрій Костін, — каже журналіст. — А потім Костін узагалі поїхав послом у Нідерланди».

 

«А хіба ні?» — перепитує пані Олена. За її словами, для продажу яхти вже було все готово. Лишалася дрібничка — легалізація судових рішень з боку офісу генпрокурора України. Тільки цей правоохоронний орган міг зрушити яхту з місця.

 

У Хорватії чекали відповідного документа, але так і не дочекалися. АРМА надіслало з цього приводу 14 запитів до колишнього очільника Генпрокуратури і три — вже до нині чинного. У відповідь тиша.

 

Якщо, звісно, не рахувати компрометуючих відео, знятих задля підриву репутації фахі­вців, які дійсно прагнули передати ЗСУ 130 мільйонів доларів.

 

Далі правду з’ясовуватимуть у суді.