Венесуела: один із секторів нового управління світом. Україна у військовій формі на тлі глобального переділу ресурсів

Гра почалась. Схоже, світ уже не ділитимуть за прапорами, державами, а — секторами, відповідно до потреб та завдань.

 

Венесуела наразі перетворилась на сцену, на якій розігрується один з актів п’єси загального сценарію. 

Нагадаємо, що вночі з 2-го на 3 січня Сполучені Штати Америки завдали серії ударів по столиці Венесуели — Каракасу. Згодом президент США Дональд Трамп підтвердив проведення масштабної операції проти Венесуели, заявивши про захоплення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро.

 

Зараз Мадуро та його дружина перебувають в ув’язненні на території США. Їм висунули обвинувачення у Південному окрузі Нью-Йорка — змова з метою наркотероризму, змова щодо імпорту кокаїну до США та багато іншого.

Втім мадуріанський режим у Венесуелі внаслідок захоплення Мадуро все ще не демонтовано.

 

Спочатку американське видання The New York Times написало, що під час атаки у Венесуелі загинуло щонайменше 40 осіб — і військових, і цивільних.

 

Наступного дня в іноземних ЗМІ з’явилась інформація, що 32 кубинські «військові радники» загинули внаслідок операції США у Венесуелі.

 

За даними Комуністичної партії Куби, їх було свого часу відправлено до південноамериканської країни на прохання венесуельської влади. На знак пошани до їхньої пам’яті уряд Куби оголосив дводенний траур.

 

Фахівці припускають, що йдеться не лише про радників, котрі допомагали налагоджувати роботу венесуельських збройних сил, а й про особистих охоронців диктатора Ніколаса Мадуро.

 

«Це був штурм, якого люди не бачили з часів Другої світової війни. Це був удар по сильно укріпленій військовій фортеці в самому серці Каракаса, щоб притягнути диктатора-злочинця Ніколаса Мадуро до правосуддя», — заявив Дональд Трамп.

 

За словами Трампа, Мадуро та його оточення знали про операцію США та «чекали їх у бойовій позиції, але були повністю розгромлені та знешкоджені» американськими військовими.

 

«Ми будемо керувати країною до того часу, поки не зможемо здійснити безпечний перехідний процес. Ми не хочемо допустити, коли хтось інший прийде до влади й ми отримаємо те саме, що мали протягом останніх багатьох років», — каже Трамп.

Отже, Ніколас Мадуро, якого разом з дружиною нібито викрали американські військові, легко обійшовши охорону, — не жертва й не диктатор. Він — механічна, провідна фігура. Його епоха мала закінчитись не революцією, а акуратним демонтажем. І саме зараз починається глобальний переділ ресурсів.

 

Варто зазначити, що найбільші запаси нафти у світі має саме  Венесуела (понад 300 млрд барелів), за нею йдуть Саудівська Аравія, Канада, Іран та Ірак, які сукупно володіють левовою часткою світових резервів. Хоча нафта Венесуели часто щільніша, а саудитська — легше видобувається, що робить її більш прибутковою.

І наразі венесуельська нафта є не просто товаром, а інструментом управління.

 

Сценарій цього управління розроблений давно. Спочатку лідер стає токсичним. Адже його образ демонтують роками: диктатор, корупція, розвів у країні наркотероризм, таке інше. І в потрібний момент він щезає. Необов’язково в наручниках, позуючи на камеру. Головне, щоб еліти зрозуміли, що старого центру більше немає. 

 

Створився певний вакуум влади. І тут у гру вступила віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес, котра миттєво помчала в москву. 

 

Чому москва? Тому що вона — своєрідний зовнішній штаб. Нейтральна зона для Венесуели: між США, Китаєм і тими, хто ще вчора вважався союзниками Каракаса. Там вирішують, кому відійдуть нафтові потоки. Хто буде обличчям нової влади. Які контракти залишаться, а які — перепишуть.

 

Дональд Трамп уже заявив, що США вирішуватимуть майбутнє Венесуели. Звісно, йдеться не про демократію. Виведено формулу: влада дістанеться тому, кому відкривають доступ до грошей, нафти та визнання. Той, хто не вписується у схему, стає терористом, злочинцем, узурпатором.

 

Також Трамп заявив, що в Америки не буде проблем з Китаєм, бо він отримає нафту. Тобто, це не конфлікт держав, а поділ зон контролю. США береться контролювати інфраструктуру. І Китай — гарантований покупець. А росія — майданчик для транзиту, проведення домовленостей та для збереження обличчя еліт. Схоже, саме так розподіляються ролі.

Що ж вбачається далі? Вочевидь, Венесуелу чекає тимчасовий уряд, розмови про стабільність, гуманітарна допомога, кредити та нові нафтові контракти. А народ Венесуели просто прокинеться в іншій реальності, з новими власниками потоків та тими ж проблемами з виживання.

 

Й одразу після вдалої венесуельської операції президент США Дональд Трамп заявляє, що і з Мексикою також не все гаразд, — цією країною управляють картелі.

 

«Те, що ми зробили з Мадуро, може статися з будь-ким», — заявив Дональд Трамп.

 

Так прозвучала чергова хвиля підготовки суспільної думки. Людей привчають до переконання, що суверенітет сусідніх держав — це умовна річ. Спочатку країну характеризують як таку, що не відбулась як держава. Потім з’являється моральне виправдання бандитського втручання, що порушує будь-які закони. І точкове захоплення лідера як новий стандарт керування світом.

 

І Дональд Трамп заявив, що Білий дім повинен зробити це знову. Мовляв, це була презентація для всіх інших режимів.

 

Наприклад, в інтерв’ю The Atlantic Трамп укотре наголосив, що США потребують Гренландії, оскільки вона має для них стратегічне значення.

 

«США повинні мати Гренландію для оборони як частину національної безпеки. Тобто йдеться не лише про географічний контроль. Нам справді абсолютно потрібна Гренландія… і якщо ви подивитеся на Гренландію — уздовж усього її узбережжя, — там повсюди російські та китайські кораблі», — зазначив Дональд Трамп.

 

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен відреагувала на чергову заяву Трампа стосовно приєднання Гренландії до Штатів: «Трамп має припинити свої погрози щодо Гренландії. Говорити про те, що США нібито мають потребу взяти Гренландію під контроль, абсолютно безглуздо. Сполучені Штати не мають жодного права анексувати жодну з трьох націй у складі Королівства Данія».

 

Також Дональд Трамп заявляв про «необхідність навести порядок» і на Кубі.

 

Американська влада заявляє, що війська США залишаться у Венесуелі. Схоже на тривалу окупацію та переділ кордонів. І тепер контроль над Венесуелою, звісно, переходить до Вашингтона. 

 

Тож Венесуела не буде суверенною державою. Будь-які рішення про владу ухвалюватимуть у США. Будь-які контракти, ліцензії та ресурси також будуть узгоджені з Вашингтоном.

 

А суд над Мадуро та його дружиною — це не про правосуддя. Це — символ знищення легітимності старого порядку.

 

Водночас після екстреного засідання військово-політичного керівництва у Каракасі було оголошено про введення режиму надзвичайного стану на всій території країни.

 

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Делсі Родрігес заявила, що цей крок є необхідним для захисту суверенітету Боліварської Республіки від «безпрецедентної агресії» з боку Сполучених Штатів.

 

Вона наголосила, що, попри арешт Ніколаса Мадуро та його дружини Силії Флорес о 1:58 ранку, країна не припинить боротьбу за свою незалежність.

 

У своєму зверненні до нації Родрігес підкреслила, що США використовують «фальшиві приводи» для зміни режиму, а справжньою метою операції є встановлення контролю над колосальними нафтовими та мінеральними запасами Венесуели.

 

Запроваджений надзвичайний стан значно розширює повноваження збройних сил (FANB) та спецслужб, дозволяючи їм діяти максимально рішуче в умовах іноземного втручання. Родрігес укотре закликала міжнародну спільноту засудити дії Вашингтона та вимагати негайного звільнення Мадуро.

 

Зі свого боку США готові до другої хвилі спецоперації, «набагато масштабнішої атаки», хоча Трамп вважає, що, ймовірно, у ній вже немає необхідності.

Однак якщо і пересічні громадяни, й еліти не підпорядковуватимуться США, то буде друга атака. Це план тиску у відповідь на будь-який спротив у будь-якій країні. І наступною, схоже, буде Мексика й не лише вона.

Тож світ входить у фазу керованої ескалації. 

 

 Якщо говорити про суто український інтерес, то «УМ» уже зазначала, що нападом на Венесуелу США відкрили вікно можливостей для рф. Військова операція проти Каракаса може стати критичним моментом усієї системи російсько-української війни. Фокус США зміститься за Атлантику.

 

Увага, ресурси, розвідка, політичний капітал будуть перерозподілені. Європа залишиться без прикриття. ЄС і НАТО будуть вимушені діяти самостійно. А це доволі вразливий сценарій для України та сприятливі умови для росії. Історично саме так і починаються великі війни — не з головного удару, а з відволікання ключового гравця.

 

Якщо ж оцінювати глобально, то нові сектори світової економіки вже проглядаються. Так, як і ймовірність точкових ударів по них.

 

Отже, наразі виокремлюються сектори — Венесуела, Близький Схід, частина Африки, Арктика. Завдання організаторів функціонування цих теритрій — видобуток, транспорт, контроль ринків. Тож тут потрібен не президент, а оператор вузла певного, скажімо, венесуельського сектору.

 

Наступний сектор — Польща, Румунія, країни Балтії, Туреччина. Завдання — коридори, склади, перевалочні пункти, постачання конфліктів. Роль цієї зони — транзит хабів нестабільності.

 

Військово керований сектор — це Україна, частина Близького Сходу та потенційно Молдова. Завдання — підтримка постійної напруги, переростання старих конфліктів у новий формат. У цьому секторі спеціально не вирішують проблем, а, навпаки, поглиблюють та підтримують їх у робочому стані. 

 

Фінансово-адміністративний сектор: Ізраїль, США, Британія та частина Європи. Його завдання — не воювати, а впроваджувати правила та встановлювати, хто легітимний, а хто ні; хто диктатор, а хто реформатор.

 

Чому Трамп каже: «Ми будемо керувати Венесуелою»? Тому що він не відбирає країну, а переводить вузол з одного сектору в інший. Як у звичайній корпорації: один відділ закривають, а інший — переводять під нове управління.

 

Більшість людей думають, що живуть у певній країні. Але все схоже на те, що ми живемо у функціональних зонах. Сектор видобутку, сектор постачання, сектор війни, сектор контролю. І зараз усе вказує на те, що відбувається переділ кордонів та цих секторів.