Людина з шовку і сталi

«Українська держава — це святиня, 

яку маємо боронити за всяку ціну».

Андрій Мельник

 

Грудневі дні 2025-го на Дрогобиччині стали часом особливого духовного наповнення та глибокого історичного осмислення. Упродовж кількох днів тут відбулися масштабні заходи, присвячені 135-річчю від дня народження Андрія Атанасовича Мельника — полковника Армії УНР, державника, одного з чільних діячів українського національно-визвольного руху ХХ століття. 

На святій землі його дитинства — у селі Воля Якубова, а також у Дрогобичі, зібралися історики, краєзнавці, митці, представники влади, громадські діячі та небайдужі мешканці краю. Події цих днів засвідчили: постать Мельника не належить лише минулому, — вона промовляє до нас сьогодні, у час новітніх випробувань української державності. Напередодні цих пам’ятних днів громадська організація «Трускавецька Рада старійшин» створила «Громадський комітет із вшанування 135-річчя полковника Андрія Мельника», який, власне, і сприяв у проведенні заходів.

За влучним висловом письменника і борця Євгена Маланюка, «Андрій Мельник — людина з шовку і сталі». У цій метафорі — внутрішня шляхетність і твердість принципів, скромність і дисципліна, людяність і військова витримка. Загартований фронтами Першої світової війни, участю в Легіоні Українських січових стрільців та Армії УНР, він належав до тієї когорти української військової еліти, яка не зламалася навіть у найтрагічніші моменти європейських катаклізмів. Його звитяга — це не лише участь у боях, а щоденна праця, самопожертва і безкомпромісна віра в право українського народу бути господарем на власній землі. Саме тому сьогодні, коли Україна знову боронить свою свободу від рашистської орди, постать борця за Українську державу Андрія Мельника набуває особливої символічної сили.

Андрій Мельник — очима творчої молоді та документалістів

Дні Андрія Мельника на Дрогобиччині, які поєднали науковий, культурний і меморіальний виміри, розпочалися в Еколандшафтному парку «Козацька слобода «Раковець» на околиці села Воля Якубова. Тут відбувся «круглий стіл»-дискусія «Проблеми досліджень життя й діяльності полковника Андрія Мельника» за участі провідних істориків, краєзнавців, журналістів, громадських діячів, представників місцевого самоврядування.

Перед його початком присутні мали змогу оглянути виставку плакатів «Андрій Мельник та його побратими», плід творчої праці студентів Львівської політехніки. Його представили кураторка проєкту, кандидат мистецтвознавства Ольга Борисенко та головний художник Львівського палацу мистецтв Орест Скоп. 

Учасники також переглянули документальну стрічку «Полковник Андрій Мельник. Повернення вождя» та документальний відеозвіт про здійснену роботу меценатом Львом Грицаком у селі Воля Якубова (відкриття оновленої криниці на обійсті родини Мельників та етнографічного музею-садиби, у якій розмістилася експозиція з життя і діяльності А. Мельника). 

У діловій розмові про те, що вдалося зробити для увіковічнення пам’яті Андрія Мельника та над чим іще варто попрацювати, взяли участь: Л. Грицак — меценат просвітницьких проєктів, пов’язаних з А. Мельником, директор музею І. Франка в Нагуєвичах Б. Лазорак, краєзнавець І. Скибак, директорка музею «Дрогобиччина» А. Гладун, священник М. Мащакевич, один з керівників волонтерського центру «Коло» О. Юрков, родичка А. Мельника Г. Неілко, художник, автор проєкту «Від Сагайдачного — до Мельника» О. Скоп, заступниця генерального директора готельно-курортного комплексу «Карпати» О. Ковальчин та інші.

Пропозиції, висловлені на «круглому столі», становлять основу Резолюції ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Андрій Мельник та Українська революція 1917—1921 років».

Наступного дня в Народному домі м. Дрогобича продовжилася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція. Модерував захід письменник і публіцист, заступник голови Національної спілки письменників України Микола Гриценко. Наукові доповіді, які розкривають нові сторінки з життя й діяльності Андрія Мельника, виголосили: історик Олександр Кучерук, доктори історичних наук Валентина Піскун, Василь Яблонський (Київ), Іван Хома (Львів), краєзнавець Василь Горбатюк (Хмельницький), магістр історії Володимир Ханас (Дрогобич), кандидат історичних наук Наталія Буланова (м. Кам’янське Дніпропетровської обл.).

Цього ж дня в приміщенні Дрогобицької міської ради відбулася конструктивна розмова учасників Конференції з очільником Дрогобицької громади Тарасом Кучмою. Під час зустрічі було акцентовано на розвитку родинного села Мельника як цілісного музейного комплексу та обговорено перспективи створення меморіального музею Андрія Мельника у с. Воля Якубова — з визначенням партнерств і практичних кроків.

Особливу увагу під час Днів А. Мельника на Дрогобиччині привернув презентований художником Орестом Скопом туристичний маршрут: «Від Сагайдачного — до Мельника» — реальний інструмент культурного туризму і меморіалізації. Маршрут пролягатиме через села Кульчиці, Новошичі, Грушів, Волю Якубову й поєднає історичну тяглість від козацької доби до часів УПА.

Цього дня року 2025-го громадськість урочисто відзначила 135-річчя з дня народження А. Мельника. Зранку біля меморіалу Провідника в с. Воля Якубова відбулося віче. Воно розпочалося з молитви, яку возніс отець Мар’ян Мащакевич.

Короткі й щирі за своїм змістом виступи: доктора історичних наук Василя Яблонського (Київ), науковця Василя Петрика (Львів), магістра історії Володимира Ханаса (Дрогобич) іще раз нагадали присутній молоді про героїчний шлях їхнього земляка.

Потім учасники дійства відвідали храм Косьми і Дем’яна, могилу батьків Мельника, підняли прапор біля пам’ятного каменя та криниці, де колись було родинне обійстя Мельників, а також етнографічний музей Андрія Мельника, який з’явився завдяки зусилллям колективу Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» та його генерального директора Льва Грицака. 

Підсумком триденних заходів стала Резолюція, що узагальнила наукові напрацювання та практичні пропозиції учасників ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Андрій Мельник та Українська революція 1917—1921 років». Резолюцією передбачено: здійснити організаційні заходи із перепрофілювання приміщення колишньої школи с. Воля Якубова в повноцінний меморіальний музей Андрія Мельника, передбачивши створення єдиного історичого комплексу в селі, до якого ввійдуть: вищеозначений музей; меморіал А. Мельника; церква Косьми і Дем’яна; етнохата часів дитинства А. Мельника; місце, де стояла хата родини Мельників; могили батьків А. Мельника.

Окрім іншого, передбачено: видання Збірника наукових статей — виступів учасників Третьо­ї науково-практичної конференції; повного історико-бібліографічного дослідження про життя й діяльність А. Мельника у документах і світлинах.

Учасники конференції планують звернутися до командувача Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України щодо присвоєння одному з підрозділів імені полковника Андрія Мельника.

Резолюцією також передбачено: проведення на базі тирного комплексу Еколандшафтного парку «Козацька Слобода «Раковець» (с. Воля Якубова) Всеукраїнського чемпіонату зі стрільби на Кубок Андрія Мельника та низки інших заходів.