Панакота, «п’яна груша» і не лише. Рецепти десертів на Новий рік

(Продовження. Початок — у номері за 17.12.25)

 

Кому як, а для більшості людей (особливо діток і жінок) святковий стіл просто важко уявити без солодкого.

 

Звісно ж, насамперед це фруктова тарілка, адже саме аромат мандаринів та апельсинів створює неповторну новорічну атмосферу. Ну а далі — це вже фантазії кожної господині.

 

У когось іще залишаться з різдвяного стола штолени та калачі, а комусь доведеться ставати до «мартена», тобто плити, і готувати десерти.

 

Реалії нашого життя диктують свої правила, тож чимало господинь (у кого немає печі чи газової плити з духовкою) задумаються, а чи варто заводитися зі складними рецептами, в яких фігурують кілька коржів, різні креми та глазурі, для приготування яких доведеться витратити чимало електроенергії, яка в Україні й так у дефіциті. Та й графіки відключень світла корегують наше життя від включення до включення.

 

Вихід один — купувати готові десерти. Але не спішіть, адже можна приготувати і щось не надто енерго- і трудозатратне. Тож вибираємо на свій смак і відповідно до «робочого графіка» солодкі страви.

Рецепт простий, швидкий у приготуванні, що дуже зручно для жінок, які працюють. Отож беремо пакетик вершків (200 мл) жирністю 33 відсотки, 300 мл молока, 100 г цукру, пакетик ванільного цукру, 15 г желатину. Для конфі: 3-4 мандарини (залежно від розміру), 1 ст. л. цукру, пів столової ложки крохмалю.

 

Желатин заливаємо 3 ст. л. води і даємо настоятися, щоб желатин розбухнув. У каструльку вливаємо вершки, молоко, цукор і ванільний цукор (без ванілі панакота матиме присмак желатину), доводимо до кипіння, але не даємо закипіти.

 

Знімаємо з вогню, додаємо желатин і все добре розмішуємо, щоб цукор і желатин повністю розчинилися. Розливаємо нашу суміш по креманках і ставимо охолонути, а потім — у холодильник на 2-3 години до повного застигання.

 

Мандаринки чистимо від шкірочки і перебиваємо блендером до однорідності. Цю суміш виливаємо у сотейник, додаємо цукор і крохмаль, варимо до загустіння. 

 

Дістаємо з холодильника креманки з панакотою, зверху викладаємо конфі і прикрашаємо дольками мандаринок.

Крем-брюле — це не лише молозиво. 

 

У дитинстві ми навіть не знали, що існують такі смаколики, оскільки «Крем-брюле» — це було або ситро під такою назвою, або морозиво.

 

Насправді це дуже вишуканий і ніжний десерт, із хрусткою підпеченою скоринкою з цукрової карамелі. У його приготуванні немає нічого складного. Тож до свят його приготує будь-хто, головне — бажання.

 

Нам знадобляться: 500 мл вершків 33-відсоткової жирності, 5 жовтків, 75 г цукру, пів стручка ванілі або ж 1 ч. л. ванільного цукру.

 

Жовтки збиваємо з цукром до однорідності. Вершки вливаємо у сотейник, додаємо ваніль, ставимо на вогонь і доводимо до кипіння, але не даємо закипіти. Тепер тоненькою цівкою вливаємо гарячі вершки (попередньо прибравши стручок ванілі) до збитих жовтків, постійно помішуючи, щоб не утворилося грудочок.

 

Якщо утвориться пінка — прибираємо її, а суміш розливаємо по формочках, у яких і будемо випікати крем-брюле (виходить приблизно 6 вогнетривких креманок).

 

Формочки ставимо на деко, наливаємо в нього води, щоб вона була на рівні 2/3 висоти формочок, і ставимо в духовку на годину при температурі 100-110 градусів.

 

Після означенного часу виймаємо деко, переставляємо формочки на стіл і даємо крем-брюле вистигнути. Зверху посипаємо десерт цукром (по одній чайній ложечці на кожну формочку) і запікаємо його газовою горілкою до утворення карамелізованої скоринки.

Тірамісу — швидко, легко, смачно.

 

З погляду економії електроенергії (або її відсутності), стане в нагоді рецепт «лінивого» десерту тірамісу, адже для його приготування не потрібно пекти коржі, варити крем тощо.

 

Вам необхідно всього лише купити всі інгредієнти і скласти їх докупи. Ну, може, не все так просто, але все ж таки це суттєво спрощує життя господиням, які зайняті у святкових приготуваннях.

 

Правда, цей десерт недешевий, але ж і Новий рік ми святкуємо не так часто, а саме раз на рік.

 

Отож для приготування суперсмачного десерту нам знадобляться пачка печива савоярді (300 г), коробочка сиру маскарпоне (250 г), 3 жовтки, міцна заварена кава з цукром — пів літра (для покращення смаку та яскраво вираженого аромату можна долити 30 мл лікеру «Бейліс» або ж «Молліс»), 150 мл вершків 33-відсоткової жирності, 80 г цукру (краще взагалі-то брати цукрову пудру), 70 мл молока, 2 ст. л. какао-порошку, шоколадна стружка — за бажанням.

 

Перед початком приготування запам’ятайте: жовтки мають бути кімнатної температури, а вершки та сир — із холодильника.

 

Отож жовтки разом із цукром (пудрою) збиваємо вінчиком, доливаємо молоко і ще трошки збиваємо до однорідності. Тепер цю масу ставимо на водяну баню і прогріваємо, постійно помішуючи, доки маса не почне гуснути (в жодному разі не доводимо до кипіння!).

 

Коли досягли консистенції рідкої сметани, масу знімаємо з водяної бані, накриваємо харчовою плівкою (щоб вона прилягала до маси) і ставимо охолоджуватися.

 

Тим часом збиваємо вершки — спочатку на малих обертах, а потім збільшуючи швидкість збивання, доки не з’являться піки. До охолодженої жовткової маси додаємо сир маскарпоне і на малій швидкості збиваємо-перемішуємо. Далі додаємо збиті вершки і легенько перемішуємо все разом силіконовою лопаточкою.

 

Для збирання десерту нам знадобиться висока (бажано скляна, щоб видно було всю красу десерту) форма прямокутної чи квадратної форми. Дехто змащує дно форми тонким шаром крему, а хтось просто викладає спочатку печиво — це непринципово.

 

Отож у глибоку мисочку наливаємо солодку міцну каву, вмочуємо в неї печиво і викладаємо у форму. Коли дно повністю застелене печивом, поверх нього викладаємо крем, знову печиво — і так далі.

 

Верхній шар має бути з крему, який притрушуємо через ситечко какао-порошком, а зверху — ще й шоколадною стружкою. Готовий десерт ставимо на кілька годин у холодильник, щоб печиво просочилося кавою, кремом, а всі компоненти тірамісу «подружилися» між собою.

«П’яна груша».

 

Ну про «П’яну вишню» чули, мабуть, усі, щасливчики куштували, а ми приготуємо. Тільки не вишню, а грушу. Це нескладний, але смачний та ефектний у подачі десерт. Крім того, малозатратний і у часі, і по грошах.

 

Отож беремо 6 тверденьких, не перестиглих, груш, 300 мл сухого білого вина, 2 ст. л. цукру, пів палички кориці (порошок небажано, адже паличку можна вийняти без проблем), одну гвоздичку, два зернятка кардамону (не коробочку, оскільки буде занадто сильний аромат, а саме кілька зерняток).

 

Фрукти миємо, чистимо від шкірочки, розрізаємо на половинки (добре, якщо ви зумієте навіть хвостик розділити навпіл), кладемо розтином на дно сотейника, заливаємо вином (потрібно, щоб воно покривало груші, можливо, доведеться трохи долити), додаємо цукор, спеції й доводимо до кипіння на великому вогні. Потім вогонь зменшуємо, сотейник накриваємо кришкою і готуємо груші, щоб вони були тверденькі, але дерев’яна зубочистка легко їх протикала. 

 

Готові фрукти обережно виймаємо і викладаємо на тарелю. Решту вина в сотейнику випарюємо до утворення густого сиропу, яким поливаємо груші при подачі. 

Дуже ефектно цей десерт виглядає, коли його декорувати «трояндочками» з вершків із балончика. 

І вже зовсім «лінивий» десерт можна приготувати з готового листкового тіста — хрумке печиво з яблучно-горіховою начинкою. Це коли готувати просто ніколи, а солодкого хочеться завжди — тоді купуємо пакет листкового тіста, а начинку робимо з яблучного повидла і подрібнених волоських горіхів та кориці. Смачно, ароматно, швидко і легко.

 

Якщо ж у вас немає яблучного повидла, то начинку дуже просто приготувати самим: кілька яблук чистимо від шкірочки, нарізаємо невеликими кубиками, кладемо на пательню, додаємо ложку води, накриваємо кришкою і даємо фруктам трошки протушкуватися.

 

Тоді всипаємо цукор (наскільки хто любить солодке) і столову ложку крохмалю, все перемішуємо і готуємо, доки маса не загусне. Тепер відставляємо начинку вистигати. Коли охолоне, додаємо до яблук січені горіхи, мелену корицю і все гарно перемішуємо.

 

Тим часом беремо пластмасову форму для льоду. З листкового тіста вирізаємо прямокутник, за розміром трошки більший за форму, кладемо його зверху і пальцями робимо заглибини. В них накладаємо начинку, зверху ще один лист тіста, притискаємо його качалкою і перевертаємо на стільницю, застелену пергаментним папером. Тепер ножем розрізаємо утворені «соти» на кубики і перетягуємо папір із ними на деко.

 

Готові тістечка змащуємо збитим жовтком і ставимо в духову шафу. Випікаємо при температурі 180 градусів 15-17 хвилин. Перед подачею на стіл тістечка можна розігріти в мікрохвильовці і подати їх із кульками морозива.