Принаймні половина населення сучасної України по материнській лінії веде свій родовід від трипільців, каже професор, доктор історичних наук, археолог Михайло Відейко.
І це одна з причин, чому про трипільську культуру маємо знати більше. Проте не єдина.
Це наша земля і, відповідно, це наша історія. Тому трипільська спадщина розглядається як доказ тисячолітньої тяглості української цивілізації та як ресурс для формування сучасного культурного наративу.
Про це говорили учасники суспільного діалогу «Трипілля: культурний код України. Наука, ідентичність, національна безпека», який нещодавно відбувся у Києві.
Цей захід у наповненій залі «Укрінформу» є першим із багатьох запланованих у масштабній ініціативі «Україна. Світ Трипілля», натхненником якої став третій президент України Віктор Ющенко.
Потрапити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Аналітик і стратег української політики Віктор Ющенко констатує очевидне, добре знаючи історію України, яку чотири століття поспіль у різний спосіб намагалася поневолювати росія, котра 12-й рік нині веде криваву нападницьку війну на наших територіях: «Не держава творить культуру. Культура творить державу. Якщо ви зберегли свою культуру — ви зберегли одну зі сторінок свого суверенітету… А якщо ви у своє серце допустили українську мову, українське слово, українську газету, український театр, українську культуру, значить, зробили найголовніше національне діло — стали громадянином».
Попри всі випробування, за словами третього президента України, з квазінації упродовж останніх 30 років ми перетворилися на могутню націю, яка дає відсіч рашизму.
А для результативності у всіх справах дуже важливою є громадянська активність кожної людини. Бо коли хтось лишається байдужим — свідомо чи ні переходить на бік зла.
Віктор Ющенко переконаний, що незабаром буде представлено достатньо переконливих аргументів, щоб трипільську культуру класифікувати «як культуру цивілізаційну, як першу землеробську культуру Європи».
Реконструкція помешкань трипільців у Легедзиному.
Фото ДІКЗ «Трипільська культура»
Нагадаємо, що у вересні в Кишиневі на рівні міністерств культури Україна, Молдова та Румунія підписали меморандум щодо співробітництва з підготовки та просування спільного номінаційного досьє для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО транснаціонального серійного об’єкта «Культурний комплекс Прекукутень—Аріушд—Кукутень—Трипілля».
«Ця культура, що процвітала понад 6 тисяч років тому, дає унікальне уявлення про ранній урбанізм, культуру та духовне життя наших предків», — підкреслила тоді очільниця вітчизняного відомства Тетяна Бережна, яку через місяць призначили віцепрем’єр-міністром з питань гуманітарної політики.
Як відомо, трипільську культуру відкрили не так давно — наприкінці ХІХ століття. У 1893 році археолог Вікентій Хвойка проводив розкопки в Києві на Подолі біля підніжжя Кирилівської гори і виявив перші знахідки загадкової культури періоду енеоліту (мідно-кам’яної доби).
А спонукала до пошуку випадкова знахідка перед тим у схилі гори Юрковиці кісток мамонтів. Далі за кілька років археолог розкопав поселення поблизу села Трипілля на Київщині. Передусім його увагу привертали залишки яскраво розмальованої кераміки зі складними для розуміння візерунками.
Археологічні відкриття, від яких нас відділяють лише 130 років, дали змогу зазирнути в далеку минувшину на території нинішньої України: вчені кажуть, що понад 6 тисяч років тому тут існувала одна з найдавніших цивілізацій Європи — Трипільська. Для порівняння: Стародавня Месопотамія виникла понад 5 тисяч років тому.
Хоча відлік пізнання історичних слідів трипільців досить умовний. Наприклад, на Тернопільщині, у Борщівському районі, є унікальна печера Вертеба, яку випадково відкрили у 1820 році, хоча дослідження проводили вже наприкінці ХІХ століття. Вертебу називають «трипільськими Помпеями». Виявлені там артефакти лягли в основу двох потужних колекцій — польської та української.
Сенсові кола
«Ми говоримо про Трипілля як про частину української ідентичності та водночас як про інструмент культурної дипломатії. Через сучасні підходи прагнемо оживити цю спадщину й розповісти світу, ким ми є насправді», — каже Юрій Мельник, аграрний віцепрем’єр 2005—2006 років, ексміністр аграрної політики України, нині заступник CEO МХП зі сталого розвитку.
Благодійний фонд цього агровиробника разом з ГО «Наша основа» започаткували ініціативу «Україна. Світ Трипілля». Логічно, що її шлях розпочався з презентації спеціального випуску журналу «Антиквар», який уперше зібрав воєдино всі сучасні трипільські сенсові кола: археологів і музейників, інтелектуалів, колекціонерів, меценатів.
Юрій Мельник нагадує, що фонд агрохолдингу пройшов шлях від локальних ініціатив у двох областях України до національного гравця, який насправді результативно працює у 13 областях, добравшись із культурницькими проєктами у 700 населених пунктів громад, а також підтримує промоцію нашої країни мистецтвом за кордоном.
І це певним чином є запорукою серйозних намірів щодо всебічної підтримки продовження вивчення і просування теми трипільської культури.
Віктор Ющенко (у центрі) на території Тальянки, липень 2025 р.
Фото ДІКЗ «Трипільська культура»
Трипільська спадщина перестає бути лише археологічним феноменом і стає ключовим елементом сучасного українського культурного наративу, каже Ірина Ванникова, яка представляє ГО «Наша основа».
І додає: «Ми зібралися, щоб відповісти на запитання, чому культура, наука, історія стали частиною національної безпеки. Чому трипільська спадщина може стати ключем до переосмислення сучасної ідентичності?».
Тим часом Віктор Ющенко зазначив: «Ми працюємо, щоб з’явився Національний музей, Національний інститут, який вивчатиме всю державну, цивілізаційну практику цієї культури. Я думаю, що ми сформуємо коло міжнародних університетів, які кожний рік будуть організовувати міжнародний сезон розкопок. Також будемо проводити наукові конференції, а за підсумками роботи видаватимемо великий журнал, який направлятимемо в першу сотню університетів світу і парламентські бібліотеки світу».
Таємниця Трипільського кола
«Трипільці — це була нація хліборобів, яка уміла себе захистити. І сучасні українці є їхніми гідними нащадками», — сказав Михайло Відейко.
На українських територіях знайдено понад дві тисячі поселень трипільської культури. Її просторові межі поширені від румунських Карпат до лівобережжя Дніпра й Переяслава, від півночі Одеської області до Львівщини; Житомирщина, Волинь, Хмельниччина, Вінниччина, Черкащина.
Найвідоміші — 11 великих поселень. За понад 200 км від Києва, на Черкащині, між селами Легедзине та Тальянки розташоване найбільше з них — понад 450 га. Населяли ту територію 20-25 тисяч трипільців.
Нині в Легедзиному — центр заповідника, найбільший в Україні музей трипільської культури, який створили 2002 року. Інші відомі місця знахідок — Доброводи, Косенівка, Майданецьке, Чичиркозівка…
Учасники презентації проєкту «Україна. Світ Трипілля».
Фото ГО «Наша основа».
Дослідження українських і британських науковців доводять, що понад шість тисяч років тому велике трипільське протомісто було біля села Небелівка (це сучасна Кіровоградщина, ближче до Черкащини). Там на 238 гектарах розміщувалися майже півтори тисячі (!) різних за призначенням будівель. Мешкали близько 7 тисяч трипільців.
Фантастика! — зреагує багато хто. Проте вона має наукове підґрунтя. Ще Михайло Грушевський починав свою «Історію України-Руси» саме з часів Трипілля.
У Легедзиному реконструювали за даними археологічних розкопок трипільські житла у натуральну величину. Це двоповерхові будинки з екологічних природних матеріалів, оздоблені особливим розписом.
Ініціатори масштабного проєкту «Україна. Світ Трипілля» нагадують: сучасні єгиптяни пишаються пірамідами; сучасні греки — елліністичною культурою; сучасні італійці — величчю Римської імперії. І задаються питанням: невже ми, українці, не можемо зануритися глибше спадщини Русі, єдиним центром якої був і лишається Київ? Відповідь однозначна: ми маємо ще глибше коріння!
У планах ініціативи «Україна. Світ Трипілля», які вже реалізуються: створення анімаційного та художнього фільмів, театральної вистави, коміксу і комп’ютерної гри.
А ще — мультимедійної платформи і національного фестивалю «Світ Трипілля», міжнародного економічного форуму. Історик і публіцист Олександр Зінченко вже пише художньо-наукову книжку «Таємниця Трипільського кола».
Трипільська культура здатна змінити наше сприйняття самих себе — українців, нашої історії. І це частково питання національної безпеки незалежної держави Україна.
