Всьому голова: рецепти домашнього хліба

Так, вам не здалося, хліб можна випікати в рукаві для запікання. Він виходить пишний, з хрусткою скоринкою, довго не черствіє. І ще одна його суттєва перевага — його можна їсти в піст, адже серед інгредієнтів немає ні яєць, ні вершкового масла.

 

Для покращення смаку ви можете експериментувати і додавати в тісто різні спеції, трави, насіння. Але базовий рецепт залишається незмінним: для приготування однієї буханки беремо 400 мл теплої води, 25 г свіжих (або 11 г сухих) дріжджів, 1,5 ч. л. цукру, 2 ч. л. солі, 650 г борошна, 4 ст. л. олії і ще 2 ложки для змащування рук, коли будете формувати хлібину.

 

У теплу воду додаємо сіль, цукор, дріжджі, все гарно перемішуємо, накриваємо миску харчовою плівкою і ставимо в тепле місце на 15 хвилин, щоб утворилася пінна шапочка. Тоді додаємо 3 ст. л. олії, просіюємо борошно і замішуємо м’яке тісто. 

 

Миску накриваємо рушником чи плівкою і ставимо в тепле місце десь на 1-1,5 години, щоб тісто підросло вдвічі. Тоді викладаємо його на стільницю, притрушену борошном, і руками, змащеними в олії, формуємо паляницю. Далі скручуємо її в рулет, а краї защипуємо, перевертаємо «лицьовою» стороною, робимо скісні надрізи ножем (як на батоні) та обережно перекладаємо виріб у харчовий пакет для випікання.

 

У розігріту до 180 градусів духову шафу обережно кладемо на деко наш хлібчик і випікаємо 50-60 хвилин у режимі «верх-низ», доки не утвориться рум’яна скоринка (тут уже треба слідкувати, щоб верх не підгорів, адже кожна духовка пече по-різному).

 

Готову спечену буханку виймаємо з духовки, розрізаємо пакет (інакше від конденсату втратиться ефект хрумкої скоринки), але не виймаємо його, а даємо час до повного вистигання.

 

Для випікання цього запашного хліба нам знадобляться 3 цибулини та 4 ст. л. олії для смаження, а для тіста — 30 г свіжих дріжджів (або 10 г сухих), 200 мл теплого молока, 1 ст. л. цукру, одне яйце, 2 ст. л. сметани, 400 г борошна (приблизно 3 склянки), зелень, прованські трави, мелений розмарин до смаку, 1 ч. л. солі.

 

Спочатку робимо опару: вливаємо в миску молоко, додаємо дріжджі, цукор і одну склянку борошна, все розмішуємо (має бути за консистенцією, як густа сметана). Миску накриваємо харчовою плівкою і ставимо в тепле місце, щоб опара підійшла.

 

Тим часом цибулю чистимо, миємо і ріжемо на невеличкі кубики. На пательню виливаємо олію, кладемо цибулю та обсмажуємо її до легенького рум’янцю. Далі пательню відставляємо, щоб цибуля трошки охолола.

 

В опару додаємо сметану, яйце (продукти мають бути кімнатної температури), добре розмішуємо, а потім підсипаємо решту борошна, додаємо сіль, смажену цибулю разом з олією, на якій вона смажилася, зелень, прованські трави, розмарин (можете додавати приправи за своїм смаком), вимішуємо тісто десь 5 хвилин, доки воно перестане липнути до рук.

 

Залишаємо його на 30 хвилин, щоб підійшло, після чого викладаємо тісто у форму, в якій будемо випікати хліб, робимо насічки або просто залишаємо гладким, накриваємо форму рушником і даємо ще 30 хвилин, щоб хліб підійшов.

 

Ось тепер можна ставити форму в розігріту до 200 градусів духовку на 30 хвилин. Аромат, який наповнить вашу кухню в цей час, не залишить байдужим нікого у вашій домівці, тож цей хліб ви і ваша родина з’їсте ще гарячим (хоча лікарі суворо це забороняють).

 

Мало знайдеться людей (принаймні в Україні), особливо дітей та чоловіків, хто б любив їсти броколі. Ну просто ця культура не так давно стала в нас популярною та модною. А їсти броколі — це надзвичайно корисно, тому варто придумувати якісь незвичні рецепти, щоб ця капуста засмакувала усім. Скажімо, хліб із броколі. Для цього потрібні тільки свіжі овочі (заморожені не підійдуть).

 

Тож беремо 300 г свіжих суцвіть капусти, 3 яйця, 250 г борошна, 150 г твердого сиру, 150 мл кефіру (молока, сироватки — що є на господарстві), 15 г розпушувача, 1 ч. л. солі, дрібку чорного меленого перцю (зі спеціями можете експериментувати, головне — не переборщити), 2 ст. л. насіння гарбуза та 1 ст. л. тертого пармезану для посипки.

 

Тісто готується досить швидко, тому відразу можете ставити духовку на прогрівання на 180 градусів, режим «верх/низ». Форму для запікання вистеляємо пергаментним папером (можна покропити його злегка олією). Суцвіття броколі складаємо в блендер і подрібнюємо до дрібної крихти.

 

У миску всипаємо борошно, порошок для печива, сіль, перець, додаємо крихту з броколі, натертий твердий сир, вбиваємо яйця, вливаємо кефір і швидко перемішуємо. Довго не перемішуйте — весь секрет цього хліба в тому, що він має бути пористим, а не глевким (саме від довгого перемішування він і може таким стати).

 

Тісто дуже липке, тож лопаткою обережно викладаємо його у форму, розрівнюємо мокрою лопаткою, посипаємо натертим пармезаном (можна обійтися й без нього) та насінням гарбуза.

 

Ставимо форму в духову шафу та випікаємо хліб 45-50 хвилин (готовність перевіряємо дерев’яною шпажкою — вона має бути повністю сухою). Готовий виріб має охолонути після випікання, тож виймайте його з форми десь через 15-20 хвилин.

 

Це справді дивно звучить, адже це не хліб із тунцем, а саме з тунця. Звісно, цей виріб складно назвати хлібом — насправді це, радше, рибний кекс. Розрізавши його навпіл і намазавши крем-сиром, поклавши листочок салату, кружальце помідора, ви отримаєте чудовий перекус, смачний, низькокалорійний та оригінальний. 

 

Отож беремо 270-грамову баночку консервованого тунця (може бути й салатний, тобто подрібнений), 2 яйця, 1 ч. л. розпушувача. З консерви зливаємо рідину, перекладаємо її вміст у блендер, сюди ж вбиваємо 2 яйця, додаємо розпушувач і гарно все перебиваємо. Три невеличкі формочки (для жульєнів чи крем-брюле, десь об’ємом по 100 г кожна) збризкуємо олією, перекладаємо тунцеву масу і ставимо в мікрохвильовку на 4-5 хвилин. Результат вас дійсно здивує!