16 жовтня Швеція запустила процес створення першого з часів холодної війни національного продовольчого резерву для поповнення запасів зерна.
Як і в історії зі стрімким вступом країни в 2022 році в НАТО, офіційно не згадується, що ці процеси відбуваються на тлі ескалації напруги у відносинах з росією. Але по факту маємо саме це.
Тендер на реалізацію проєкту був оголошений у північних регіонах країни, які залежать від поставок зерна з півдня Швеції та ризикують опинитися відрізаними від поставок у разі кризи або війни.
Ще рік тому Єврокомісія закликала своїх громадян забезпечити себе запасами найнеобхіднішого на 72 години.
А вже влітку цього року в Євросоюзі вирішили створити екстрені запаси критично важливих мінералів та комплектуючих засобів (для ремонту кабелів, наприклад) через зростання занепокоєння щодо вразливості до атак.
Держави-члени відтепер повинні координувати резервні постачання продовольства, ліків і навіть ядерного палива, заявили у виконавчому органі Європейського Союзу. Комісія всіляко заохочує приватні структури включитися в цей процес.
Але до чого тут Україна? Нещодавнє рішення ЄС щодо істотного збільшення безмитних квот на частину продукції українських аграріїв — це не тільки фінальне узгодження оновленної торговельної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це — значне розширення доступу українських сільськогосподарських харчових товарів на європейські ринки.
Найбільше безлімітні квоти експорту розширили на мед (483%), сухе знежирене молоко (208%), яйця (200%), м’ясо птиці (33%).
Також істотно збільшилися ліміти експорту переробленої продукції. Сюди увійшли квоти на висівки та їх залишки (405%) та на ячмінну крупу і шрот (423%). Навіть цукрова промисловість збільшила квоту на 400%.
І це після того, як у ЄС минулого року через український цукор утворився надлишок пропозиції, а ціна впала на третину. Частина цукровиробників ЄС не витримала конкуренції і закрила свої заводи.
Але, окрім захисту своїх власних виробників, у Європі дуже добре рахують гроші. Та ж Швеція, приміром, може імпортувати гриби з Польщі, хоч свої ростуть ледь не в дворах.
Так от. На такі товари з України, як гриби, ферментоване молоко, перероблене молоко та вершки, харчові препарати — тарифні квоти повністю скасовуються.
Звісно, цей процес двосторонній. Україна тим часом також зобов’язалася розширити квоти для низки товарів з ЄС. Це стосується, зокрема, свинини — з 20 тис. до 45 тис. тонн, м’яса птиці — з 20 тис. до 120 тис. тонн.
У плануванні продовольчої політики уряди Європи покладаються на фахові висновки, що вказують: існуючий тренд зниження світових цін на продукти не є тривалим. Міжнародний валютний фонд попередив про ймовірність нового стрибка світових цін на продовольство.
Такий вердикт експерти оприлюднили в жовтневому огляді світової економіки, опублікованому на порталі Фонду. І це не тільки через напруження в торговельних стосунках США та Китаю, що може призвести до нових експортних обмежень, це також ризик виникнення посух або паводків у ключових регіонах виробництва продуктів харчування.
Що робити українським аграріям у нових умовах? Вихід на європейські ринки — це не про швидкі угоди. Цього року на щільний ринок Швеції вийшов ТМ snEco — український виробник хрустких сирних кульок, які виготовляють за власною запатентованою технологією: сир зневоднюють при низькій температурі.
Співзасновник ТМ snEco Вадим Гришин радить: «Наберіться терпіння. Тут усе планують на місяці вперед. Навіть якщо продукт уже сподобався, перші постачання можуть відбутися через рік і більше. Будьте готові до цього. І довіряйте державним програмам підтримки. Вони працюють не для звітності, а реально допомагають налагодити контакти, знайти партнерів і розвивати бізнес. Завдяки таким ініціативам Україна поступово зміцнює свій імідж — не лише як постачальника сировини, а й як виробника сучасних і якісних продуктів».
