До Дональда Трампа ставляться по-різному.
Є люди, які в захваті від нього, вважають нинішнього президента США генієм. А хтось думає зовсім інакше.
Намагання осмислення феномену Трампа маємо в романі Олександра Красовицького «Кінець гри» (Х.: Фоліо, 2025).
Звісно, це осмислення не політологічне чи психологічне, а художньо-літературне. Так, тут чимало реалізму. Але є й фантазія. І багато чорного гумору.
А як можна інакше писати про Трампа, оточення якого сповідує чорне, чи то «темне просвітництво», яке ще можна назвати технофашизмом?
Ідеолог цього «темного просвітництва» мільярдер і філософ Кертіс Ярвін, а також його поплічники Ілон Маск та інші «генії Кремнієвої долини» вважають, що демократія — то «програмна помилка» в системі цивілізації.
Тому на зміну демократії має прийти «корпоративна монархія», котра діє як ефективна компанія. А де монархія, то має існувати й культ короля! Звісно, ця держава має бути авторитарною. У ній керуватиме «компетентна еліта». Ієрархічність забезпечить дисципліну й порядок.
Ось лише питання, як технофашистам сягнути своїх цілей в державі, де існують довготривалі демократичні традиції. Однак вони працюють над цим. І небезуспішно.
У романі, наприклад, описується нарада в секретному бункері для зустрічей вищого рівня в Кремнієвій долині. Один з персонажів виголошує: «Так, дорогі технофашисти, саме так нас, здається, називають? Шановні змовники, руйнівники глибинної держави, поціновувачі справжніх цінностей! Скажу, як є: ми знали, що Америка досягла дна. Ми знали, що існує цілий легіон прихованих бенефіціарів: розподілювачі-крадії нашої допомоги бідним країнам; творці обмежень по всьому світі, які не давали розвиватися ринкам... Ці люди — не підприємці, не законодавці, не чиновники. Ми на власному досвіді знаємо, що вони душать справжній бізнес безглуздими нормами».
Отже, Америка має бути зруйнована — принаймні та, яка існує тепер. І має бути побудоване «світле майбутнє». І в це «майбутнє» свято вірять фанатичні прихильники Трампа. Серед них є й деякі емігранти з України, колишні совєтські люди, що стали американцями. Зокрема, така собі Аллочка. Все що б не сказав чи не зробив Трамп, вона схвалює «всім серцем».
Є в романі й обіцянки Трампа припинити російсько-українську війну. Про це, зокрема, говорить Аллочка зі своїми колишніми співвітчизниками: запитує свою подругу, котра лишилася в Україні й мешкає в Жмеринці: «Люсю, ну як тобі живеться після підписання мирного договору?.. Президент Трамп сказав, що тепер, коли всі все підписали, він нарешті приїде до Києва й побудує вам десять атомних станцій, найкращий газопровід до Європи й продасть усе ваше зерно, що гниє на складах, до Африки».
Натомість Люся їй відповідає: «Не знаю, Алло. Марійка на фронті, зголосилася в авіарозвідку. У нас вчора біля дитсадка російський безпілотник пролетів. Про атомні станції нічого не знаю, але сьогодні поки що світло не вимикали». Словом, слова Трампа — одне, а реальність інша.
Та Україна для президента США — це така дрібниця. Тут Америку треба змінити — бажано до невпізнанности. І цим займається Ілон Маск. Він, зокрема, готує переселити «кращих американців» на Марс, але для цього потрібні біороботи.
Виготовленням останніх займається такий собі «румунський Дракула» Влад Цепеш. Він налагодив їхнє масове виробництво. Але ж Дракула — то Дракула. Собі на умі. Вмонтовує в роботів програму, котра робить їх вбивцями.
Користаючись цим, Цепеш шантажує Маска і вимагає від нього великі гроші, активуючи при цьому небезпечну програму. Біороботи вчиняють масові вбивства. А ще — воюють із Мексикою. Правда, без особливого успіху.
Цепеш просторікує: «Америки тієї, яку ми знали, вже не буде, навіть якщо новий лідер випадково виявиться розумним, у чому я маю великі сумніви. Нова Америка назавжди небезпечна для життя».
З цим погоджується й Маск, який готується до грандіозної експедиції на Марс. Заявляє, що планета «буде перейменована, щойно моя нога ступить на її грунт». Чому б ні — адже Мексиканську затоку перейменували, то що заважає Марс перейменувати на Маск?
А далі каже своєму поплічникові: «Мої піддані (тобто жителі планети Маск) будуть найщасливішими людьми — там не буде грошей і приватної власности. Першими громадянами та жителями Трампвілля (місто на планеті Маск) стануть біороботи, а такі люди, як ми, приїдуть на все готове. У місті не буде злочинности, буде ідеально здорова їжа, клімат буде врегульовано, жоден клятий комар, як тут, не порушуватиме твого спокою. Вирішуй. Америка — небезпечне місце. А за кілька місяців стане ще небезпечнішим. Як і вся планета».
Отже, настане новий прекрасний світ. Світ для обраних. А США, планета Земля? Вони хай дають собі раду самі. В одному із завершальних епізодів Трамп каже Маску: «Не все, щоправда, так, як ми хотіли, але ми досягли головного. Розбудили цю країну. Що вони далі з усім цим робитимуть — вже не наш клопіт. На тебе чекають великі справи. Ти станеш новим Адамом, батьком цілої планети. Я скоро стану Богом. Впевнений, нова Америка молитиметься на ікони з моїм обличчям».
Непоганий фінальчик?