Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, який має внести зміни до Податкового кодексу та повністю врегулювати обіг криптовалют.
Якщо документ ухвалять остаточно, то з 1 січня 2026 року український крипторинок почне працювати за прозорими правилами.
Ще 8 вересня 2021 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про віртуальні активи», який легалізував обіг, дозволив власникам таких активів легально обмінювати та декларувати їх.
Цей закон також створив умови для реєстрації іноземних криптовалютних компаній в Україні. З початком великої війни і з введенням обмежень крипта стала чи не єдиним способом виведення валюти за кордон.
Дуже швидко віртуальні гроші перестали бути якоюсь дивиною навіть для пересічного громадянина. В останньому звіті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) знаходимо цікаву інформацію: «Між липнем 2023 року та липнем 2024-го Україна виявилася одним із найбільших користувачів криптовалют: за цей час країна отримала криптовалютних надходжень на $106 млрд та витратила еквівалент $882 млн у гривні на придбання біткоїнів». Для розуміння: $106 млрд — це 55,5% ВВП країни. Так, людоньки, 55,5% ВВП країни — у крипті!
ЄБРР також надає дані щодо користувачів. Ті, хто володіє криптовалютами, становлять десь 11% населення, що включає нашу країну до топ-10 користувачів криптовалютами. І зараз ці просто шалені гроші перебувають у сірій зоні оподаткування.
На будь-якому етапі бурхливої діяльності з криптою постає питання її легалізації. У складеному в 2023 році першому національному рейтингу власників біткоїнів (інформацію брали з публічних декларацій про майновий стан) були представлені переважно депутати різних рівнів, а загальний обсяг активів у рейтингу — майже 47 тис. BTC, що становить понад 1 млрд доларів.
З 2,2 тис. поданих держслужбовцями декларацій за минулий рік зазначено криптоактиви на 786 млн грн. Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. (Для порівняння: в 2022 році було 1,32 тис. декларацій на 371 млн грн).
Криптовалюта є одним із сучасних способів зберігання та інвестування коштів, але фактично використовується для виведення грошей, отримання хабарів та незаконної діяльності. Звісно, ще зустрічаються такі собі наївні динозаври на кшалт ексголови Верховного Суду Князєва, що готові брати хабар у валізах.
Голова НАБУ Семен Кривонос визнає: «Крипта активно використовується в гральному бізнесі, в «чорному зерні» (схеми нелегального експорту зерна з України. — Ред.) і в корупційних оборудках виведення за кордон».
Буквально за кілька років посадовці почали декларуювати значні криптоактиви, при цьому не надаючи підтверджень їхньої реальності: відсутні верифіковані адреси криптогаманців, біржові виписки чи навіть скриншот. За попередніми розрахунками, легалізація криптовалюти здатна принести державному бюджету мільярди гривень щороку.
Наприклад, тільки через оподаткування бірж і приватних інвесторів Україна могла б отримати понад 14 млрд грн ще у 2023 році. А з новими правилами ймовірні надходження можуть сягнути до 20 млрд грн на рік.
Криптовалюта (а це не тільки біткоїн) стала популярною, бо, на відміну від банків, де є транзакціїї, верифікація клієнтів і нарешті всюдисущий фінмоніторинг, у криптогаманцях відсутні купюри, неможливо зафіксувати передачу грошей, відтак немає факту хабара.
Навіть фахівці визнають, що спімати на гарячому хабарника, власника так званих «холодних гаманців» (які не є підписаними, їх відкривають без верифікації або ж розташовують на умовно неофіційних біржах), — неможливо. Наші хабарники технічно підковані, але...
У п’ятницю 10 жовтня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду створила цікавий прецедент: підтвердила заочний обвинувальний вирок народному депутату Андрію Одарченку, що намагався підкупити тодішнього голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма. Звісно, депутат спершу заперечував, що переказував гроші. За його словами, він лише допомагав Найєму розібратися у криптовалютах. А потім незаконно перетнув кордон і втік до Румунії.
Перший криптохабар (на суму, еквівалентну $10 тис.), задокументований НАБУ, призвів до обвинувального вироку у вісім років позбавлення волі.
Станом на 22 вересня Національне агентство запобігання корупції перевірило 569 осіб, або 647 декларацій (ще 322 залишаються на розгляді). У підсумку було виявлено порушення на суми: 2,6 млрд грн за недостовірними відомостями, 72,1 млн грн за необґрунтованими активами, 80,1 млн грн щодо незаконного збагачення.
Але переважна більшість власників криптоактивів вільно гуляють поза увагою НАЗК. Останні визнають: перевіряють тільки тих посадовців, хто наразі вже під розслідуванням або ж пов’язані з великими закупівлями.
У крипти є кілька дуже суттєвих обмежень.
По-перше, це транзакції «на довірі», коли перевірити, куди саме йдуть гроші, неможливо.
По-друге, крипта сама по собі нічого не значить, адже її треба легалізувати, і тут мають місце великі проценти та ризики — бо вас можуть «кинути», пограбувати тощо.
І нарешті, за цим процесом уважно слідкують (ні, не правоохоронці). Тільки одне з найсильнішіх хакерських угруповань з Північної Кореї за вісім років вкрало приблизно 6 мільярдів доларів з криптовалютної індустрії.
Законопроєкт №10225-д передбачає податкову амністію на перший рік дії закону, що дозволяє легалізувати криптоактиви за пільгову ставку 5% від їх вартості. Якщо платник не скористається цим правом, потім такі прибутки оподатковуватимуться на загальних підставах.
Це аналогія з численними спробами амністій капіталу, які, м’яко кажучи, не принесли очікуваних результатів. Але запропонувати — треба. Далі діло за правоохоронцями. Планується, що надалі операції з криптовалютою оподатковуватимуться за ставкою 18% податку на прибуток та 5% військового збору.
Нинішній сплеск криптоактивності у звіті ЄБРР переважно пояснюється великими інституційними транзакціями в межах $1—10 мільйонів та професійними операціями на суми від $10 тисяч до $1 мільйона. А це вже рушій розвитку.
Тож для інвесторів у законопроєкті передбачено не лише пільговий період зі зниженою ставкою на конвертацію крипти у гривню чи іншу офіційну валюту, а й скасування ПДВ на більшість операцій з віртуальними активами.
Виняток зроблять лише для NFT та токенів, що надають право на товари чи послуги. Це важливий сигнал бізнесу: держава не розглядає криптовалюту як «подвійно оподатковуваний» актив, а хоче створити умови для її розвитку.
