OLX пишемо, казино у думці: які збори з доходів на онлайн-платформах хоче запровадити уряд

Що зміниться для продавців OLX, Prom, Kabanchik, Uklon, Bolt тощо? Чи зростуть ціни на товари?

 

З березня поточного року Державна податкова служба України почала отримувати дані з системи РРО (обліку даних реєстраторів розрахункових операцій. — Ред.) щодо діяльності на онлайн-платформах, а в травні користувачам OLX прийшли «листи щастя» про несплачені податки (УМ писала про це). 

 

Реакція суспільства (під оподаткування потрапили продавці товарів до 2 тис. грн) була вкрай негативною. Після пробної кривої кулі від податкової уряд зробив висновки та обрав шлях більшості європейських країн: передбачається, що платформи самі збиратимуть інформацію про доходи користувачів, передаватимуть її до податкової та (упс!) сплачуватимуть податки за користувачів.

 

З 2026 року платформи автоматично стягуватимуть ці податки при оплаті. Якщо під кінець року сума не перевищуватиме неоподатковуваний ліміт — кошти повернуть. 

 

Тобто користувачі онлайн-платформ не будуть робити це самостійно. Як на мене, то в разі помилки того ж «Кабанчика» щодо податкових нарахувань судитися з ним буде якось комфортніше, ніж із Податковою. 

 

Автори законопроєкту вважають, що вплив на ціни на цих майданчиках буде мінімальним. Так-то воно так, але експерти не виключають повторення історії з так званим «податком Google», коли в червні 2021 року Україна запровадила ПДВ для іноземних компаній, які надають електронні послуги українським споживачам.

 

Більшість цифрових платформ просто перенесли цей податок на споживачів, підвищивши ціни на свої послуги: Netflix, скажімо, підняв вартість підписки на 20%, Apple підвищила ціни в App Store, Google зробила те саме для своїх послуг. Але, попри все, ухвалення цього закону стане кроком до «детінізації» суттєвого сектору економіки.

 

Важливо — небізнесові продажі захищені. Наприклад, якщо ви почнете активно продавати через OLX непотрібні речі зі своєї квартири, то хвилюватися нічого.

 

Бо встановлюється досить високий неоподатковуваний ліміт у 12 прожиткових мінімумів на рік (приблизно 36,3 тис. грн), і перевищити його буде складно. Для тих, хто вже працює офіційно, наприклад через ФОП, також нічого не змінюється.

 

Якщо ви «наколядували» більше, але не перевищили поріг у 6,7 млн грн, не маєте найманих працівників і не продаєте підакцизні товари, — діє пільгова ставка 5% ПДФО +5% військовий збір (але треба відкрити окремий банківський рахунок для надходжень з платформ та всі розрахунки проводити винятково через цей рахунок. — Ред.). Усі інші платитимуть стандартні 18% ПДФО + автоматична сплата військового збору 5%.

 

Будемо відвертими: торгівля через онлайн-платформи — це величезний і стрімко зростаючий сектор в економіці, але це «сірий ринок», з доброчесними продавцями і з продавцями-ухилянтами.

 

Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький зауважує: «Найважливіше, що торгівля «вчорну» більше не буде конкурентною перевагою: ті, хто раніше ухилявся від сплати податків, тепер опиняться в рівних умовах із тими, хто працює відкрито, зокрема як ФОПи 3-ї групи».

 

Продавцям цифрових платформ, які наразі ведуть бізнес-діяльність «у тіні», запропонували легалізацію, швидко і з простим оформленням, без ризику отримати великі штрафи за минулі грішки. Знову ж таки, на цей закон чекають як Міжнародний валютний фонд, так і процес євроінтеграції, якої ми начебто всі бажаємо.

 

Законопроєкт передбачає імплементацію в українське законодавство директиви ЄС DAC7 (29 країн, переважно ЄС), яка діє в Європейському Союзі з 1 січня 2023 року. А це — частина процесу автоматичного обміну податковими даними між Україною та ЄС.

 

Чи на часі цей законопроєкт? Навіть деякі експерти бурчать: Мінфін та податкова знайшли, бач, пріоритет! Десятки мільярдів втрат бюджету від грального бізнесу вони, мовляв, не бачать, бо всі ресурси спрямовані на боротьбу з тими, хто вирішив продати через OLX зайву річ.

 

Деякий сенс у цьому є, адже після легалізації грального бізнесу в 2020 році перенос дедлайнів впровадження комплексної системи моніторингу триває вже четвертий рік. Зловживання, відсутність контролю. 

 

Про це особливо публічно заговорили 2024 року. Тоді доброволець Павло Петриченко подав петицію з вимогою заборонити військовим доступ до онлайн-казино. Він відкрито говорив про залежність, моральну втому та шкоду для армії.

 

Після його загибелі на фронті президент України підписав відповідний указ. Але процес не рушив з місця. 70% гральних компаній не надають аналітичних даних, а механізму покарання немає.

 

За словами голови фінансового комітету ВР Данила Гетманцева, Україна через схеми у гральному бізнесі втратила 2024 року 20,1 млрд грн податкових надходжень, а цього року — вже 10,2 млрд.

 

«Більш ніж 95% виграшів казино маскують під повернення депозитів», — пояснює Гетманцев.

 

Скільки грошей отримає бюджет від закону, що запроваджує оподаткування доходів з онлайн-платформ, наразі ніхто з експертів не знає. Деякі технічні питання залишаються відкритими, наприклад: як працюватиме механіка неоподатковуваного ліміту?

 

Чи податки утримуватимуться платформами щомісяця, як із зарплат, і перераховуватимуться до держбюджету? Важливо чітко визначити, що оподатковуватиметься лише різниця понад ліміт.

 

Також потрібно зрозуміло прописати: якщо наприкінці року загальний дохід не перевищить поріг, ці кошти повинні повертатися користувачам автоматично — без заяв, бюрократії чи додаткових дій.

 

Тож чекаємо доопрацювання та внесення правок. Важливо зробити правила прозорими, зрозумілими та максимально зручними для людей.