Світові дороги для російської пропаганди відкриті. Українські медійники потребують живлення, аби не програти битву

У лютому 2022 року США, Велика Британія, Канада та Європейський Союз, а також великі технологічні компанії запровадили суворі обмеження на мовлення Russia Today (RT) за поширення дезінформації про війну.

 

А в 2024 році американська влада запровадила санкції проти керівництва RT включно з головною редакторкою маргаритою симоньян за спроби підірвати суспільну довіру до державних інституцій.

 

Водночас в інших частинах світу вплив російського мовника лише зріс.

 

З 2023 року RT відкрила бюро в Алжирі, запустила телеканал сербською мовою та започаткувала безкоштовні програми навчання для журналістів з Африки, Південно-Східної Азії, Індії та Китаю. Мовник також оголосив, що має намір відкрити офіс в Індії.

 

Тим часом інший російський медіаресурс — Sputnik — у лютому відкрив ньюзрум в Ефіопії.

 

Усе це збігається з очевидним ослабленням західних медіа в деяких регіонах планети. Через скорочення бюджетів і зміну пріоритетів зовнішньої політики низка редакцій зменшила масштаби роботи, а декотрі повністю вийшли з окремих частин світу.

 

Два роки тому, скажімо, BBC закрила свою арабськомовну радіослужбу на користь цифрового формату, відкривши екстрені радіослужби для Гази та Судану.

 

Того ж року російський Sputnik запустив цілодобове мовлення у Лівані, зайнявши радіохвилю, що звільнилася після BBC Arabic.

 

Тим часом американська урядова міжнародна служба мовлення Voice of America скоротила більшість своїх співробітників.

 

«Росія схожа на воду: там, де є тріщини у цементі, вона просочується», — прокоментувала американським журналістам докторка політології Стенфордського університету Кетрін Стоунер.

Зрозуміло, що країни за межами Заходу — дуже родючий інтелектуальний, культурний та ідеологічний ґрунт через залишкові антиамериканські, антизахідні та антиімперські настрої цих країн.

 

Методологія російської пропаганди добре відпрацьована десятиліттями. Тому вона доволі вміло поширюється: її контент підлаштовується під конкретні аудиторії.

 

Вона вміє грати на різних ідеологічних позиціях у різних регіонах. Цінностями вона не заморочується. 

 

Якщо на Заході Russia Today сприймають здебільшого як російський державний канал та поширювач дезінформації, то в інших частинах світу його сприймають як легітимного мовника з власною редакційною лінією.

 

Це робить глядачів вразливими до віри у його контент. Новини RT можуть приваблювати людей, які справедливо занепокоєні глобальними несправедливостями або подіями, до яких, на їхню думку, причетні Захід та США.

Маніпуляція робиться ретельно. На перший погляд, міжнародний сайт RT виглядає як стандартне новинне видання і навіть подає деякі матеріали точно.

 

Британські вчені Відкритого університету, аналізуючи міжнародні новинні випуски RT за два роки — між травнем 2017-го та травнем 2019-го, — дійшли висновку, що добірка сюжетів вписувалася у певні наративи.

 

Наприклад, дослідники з’ясували, що соціальні заворушення ставали пріоритетом, якщо вони відбувалися в європейських країнах, тоді як однією з частих тем у висвітленні внутрішніх російських справ були військові навчання.

 

Мовник рф робить відверто неправдиві заяви, зокрема називає анексію Криму росією у 2014 році мирним приєднанням, заперечуючи очевидні докази військової участі.

 

Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році RT систематично заперечує докази російських воєнних злочинів, скоєних в Україні.

Сьогодні масшабне розширення російських державних медіа проходить в Африці.

 

У лютому в Ефіопії відкрили новий редакційний центр Sputnik. Він мовить у частині африканських країн англійською та французькою мовами та амхарською — однією з офіційних мов Ефіопії.

 

RT також переорієнтувала свій франкомовний канал на африканські держави, де розмовляють французькою, та перенаправила фінансування з проєктів у Лондоні, Парижі, Берліні та США на цей континент.

 

Торік російські державні медіа заявили, що RT має сім бюро в Африці. Можливо.

 

Зазначимо, що чимало африканців налаштовані дружньо до росії: цьому сприяли антиколоніальні та антиімперські настрої, разом зі спадщиною радянської підтримки рухів визволення під час Холодної війни.

 

І завдяки новому медійному фокусу росія сподівається підірвати вплив Заходу, здобути підтримку своїх дій і розбудувати економічні зв’язки.

 

Цікаво, що RT запустила свій перший онлайн-курс для африканських репортерів і блогерів.

 

«Ми одні з найкращих у сфері фактчекінгу (перевірка фактів. — Ред.) і нас ніколи не ловили на поширенні неправдивої інформації», — не моргнувши оком сказав студентам генеральний директор RT Олексій Ніколов.

На уроках зі спростування дезінформації викладач заявив, скажімо, що хімічна атака із застосуванням зброї у сирійському місті Дума у 2018 році, здійснена підтримуваним росією режимом Асада, була «канонічним прикладом фейкових новин». Попри висновки розслідування Організації із заборони хімічної зброї, атаки здійснила сирійська авіація.

 

Ведучий також відкинув масове вбивство українських цивільних російськими військами у місті Буча у 2022 році, назвавши його «найвідомішим фейком».

 

Незважаючи на те, що в Бучі тривалий час працювала місія ООН. І вона та інші незалежні джерела доказово довели, що відповідальність лежить на російських силах.

 

Варто зазначити, що в регіоні Сахель в Африці, що простягається від Сенегалу до Судану, росія відіграє значну військову роль за відносно незначного громадського спротиву, навіть з огляду на складну ситуацію. Вона закріпилася, підтримуючи військові хунти в таких країнах, як Малі, Буркіна-Фасо і Нігер.

На Близькому Сході російські державні медіа RT Arabic і Sputnik Arabic адаптують своє висвітлення війни між Ізраїлем та Газою, щоб привабити пропалестинську аудиторію.

 

RT також намагається розширити свій вплив й у Латинській Америці.

 

За даними сайту російського мовника, RT доступний безкоштовно у 10 країнах регіону: Аргентині, Мексиці та Венесуелі, а ще в 10 країнах він доступний на кабельному телебаченні.

 

Кубинсько-мексиканські історики вважають, що можливість дивитися міжнародні новини іспанською на безкоштовному телебаченні є частиною його успіху. І хоча RT заблокували на YouTube у світі з березня 2022 року, в деяких місцях йому все ж вдається проникати на платформу.

Серед наративів, що множать на нуль істину, — виправдання росією свого вторгнення в Україну. Вона тривалий час подає розширення НАТО на схід і посилення зв’язків України з альянсом як головну причину повномасштабного вторгнення, заявляючи, що це становить «загрозу безпеці» і що росія діяла в межах самооборони.

 

Хоча ці твердження активно спростовують на Заході, згадана хибна версія залишилася поширеною у країнах Глобального Півдня.

 

Як виявилось, цю ідею доволі добре сприймають, особливо в академічних колах, зокрема, Мексики та загалом Латинської Америки.

 

Згадаймо, деякі лідери Глобального Півдня вагалися засуджувати війну росії проти України. На першому голосуванні Генеральної Асамблеї ООН після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році переважна більшість країн засудила війну, однак 52 країни проголосували проти, утрималися або взагалі не голосували. Серед них — Болівія, Малі, Нікарагуа, Південна Африка й Уганда.

 

Звісно, кінцевою метою росії є спроба зменшити відносну ізоляцію росії на світовій арені, представляючи її як співжертву «західної» агресії та захисника Глобального Півдня.

 

З того, що нам вдаєтся спостерігати в ефірах RT, чітко видно, що ризик полягає в тому, що російські дезінформаційні ініціативи використовують слабкі місця ліберальної демократії, водночас нормалізуючи російську агресію в Україні й подаючи росію не як авторитарну державу, а як певну доброзичливу силу у світовій політиці.

 

Тому кому, як не українцям, котрі читають ці маніпуляції, звертати увагу на те, що цивілізована частина світового співтовариства має непокоїтись діяльністю російських державних медіа, особливо у контексті майбутнього світового порядку та демократії.

 

Але якщо там, у забезпечених країнах, бідкаються про скорочення фінансування медіа, то що вже говорити нам, в Україні, де незалежні ЗМІ взагалі не мають коштів для виживання?

 

Український державний інтерес, котрий апріорі присутній у проукраїнських ЗМІ, нецікавий ні державі, ні великому бізнесу. З органами влади з їхнім каналом «Єдиних новин» нам усе зрозуміло.

 

А от щодо бізнесменів — чомусь вони досі не второпали, що без України вітчизняного бізнесу взагалі може не бути і що сила слова у будь-якій війні має колосальне значення. Агресор, виходить, це розуміє краще. 

 

Чи такий стан справ також був задуманий в ім’я переможної ходи по світу Russia Today?

 

Отже, все виглядає так, що колективний Захід «втрачає пильність», не лише скорочуючи фінансування власних медіа, а й відмовляючи у підтримці українським журналістам. Таким чином він залишає поле відкритим для таких, як Russia Today.

 

Це небезпечно. Тут на кону дуже багато чого можна втратити. Так, реальність така, що росія здобуває позиції. Але ми не можемо дозволити собі програти медійну битву.